Вальтер фон Клінґен
Ва́льтер фон Клі́нґен (нім. Walther von Klingen; перша згадка у 1240, Клінгнау — 1 березня 1286, Базель) — швейцарський середньовічний поет періоду пізнього мінезангу.
Ва́льтер фон Клі́нґен | |
---|---|
Walther von Klingen | |
Народився | 1215[1] Клінгнау, Цурцах, Ааргау, Швейцарія |
Помер | 8 березня 1286 або 1280 Базель, Швейцарія[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | поет, письменник |
Знання мов | середньоверхньонімецька |
Батько | Ulrich II. von Klingend[2] |
Мати | Ita von Tegerfeldend[2] |
У шлюбі з | Sophie von Froburgd і Sophia von Krenkingend |
Діти | Katharina von Klingend[2], Verena of Klingend[2][3], Herzlauda von Klingend і Klara von Klingend |
Біографія
ред.Вальтер був сином Ульріха II, засновника швейцарського міста Клінгнау і представника багатого і впливового роду Клінген. Розділивши зі своїми двома братами батьківську спадщину в 1250–1251 роках, Вальтер заснував разом з братом Ульріхом в 1252 році монастир; потім у 1256 році вже один заснував монастир Клінгенталь близько Базеля, а у 1269 році — монастир Сіон в Клінгнау. Він користувався політичним впливом і значився у свиті імператора Рудольфа Габсбургського.
Творчість
ред.Ліричні пісні Вальтера фон Клінга відрізняються витонченістю форми; в них помітний вплив Готфріда фон Нейфена. У Манесському кодексі збереглося 8 творів мінезінгера.
Література
ред.- Josef Bader. Das ehemalige sanktblasische Amt Klingenau // ZGO 1/1850. — Seite 452 ff.
- Karl Bartsch. Die Schweizer Minnesänger. — Frauenfeld: Verlag Huber, 1964.
- Moriz Gmelin. Urkundenbuch der Deutschordens-Commende Beuggen // ZGO 28/1876. — Seite 78; Fortsetzung Seite 1266—1299; 376—439.
- Johann Huber. Die Regesten der ehemaligen Sanktblasier Propsteien Klingnau und Wislikofen im Aargau. Ein Beitrag zur Kirchen- und Landesgeschichte der alten Grafschaft Baden. — Luzern: Räber, 1878.
- Walther Merz. Die mittelalterlichen Burganlagen und Wehrbauten des Kantons Argau. — Arau: Sauerländer, 1904. — Seite 293 ff.
- Elmar Mittler, Wilfried Werner. Codex Manesse. Die Große Heidelberger Liederhandschrift. Texte. Bilder. — Sachen: Katalog zur Ausstellung, 1988.
- Otto Mittler. Geschichte der Stadt Klingnau 1239—1939. — Aarau: Sauerländer, 1947.
- Ursula Peters. Literatur in der Stadt. Studien zu den sozialen Voraussetzungen und kulturellen Organisationsformen städtischer Literatur im 13. und 14. — Jahrhundert, Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1983. — Seite 105—114.
- Max Schiendorfer. Walther von Klingen: Vorsitzender eines Basler Sängerkreises? Eine regionalgeschichtliche Fallstudie // Zeitschrift für deutsche Philologie 122/2003. — Seite 203—229.
- Urkundenbuch der Stadt Basel, bearbeitet durch Rudolf Wakkernagel und Rudolf Thommen. — Basel, 1890—1910.
- Walther von Klingen und das Kloster Klingental in Wehr, hg. von der Stadt Wehr. — Ostfildern, 2010.
- Ingo F. Walther. Codex Manesse. Die Miniaturen der Großen Heidelberger Liederhandschrift, Hrsg. und erläutert v. Ingo F. Walther unter * Mitarbeit von Gisela Siebert. — Frankfurt am Main: Insel, 1988.
- Wilhelm Wilmanns. Klingen, Walther von // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Band 16. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1882. — Seite 189.
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #10096883X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела
ред.Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |