Вальтер Вефер (генерал)

Вальтер Вефер (нім. Walther Wever; 11 листопада 18873 червня 1936) — німецький офіцер, один з творців люфтваффе, генерал-лейтенант.

Вальтер Вефер
нім. Walther Wever
Bundesarchiv Bild 141-1941, Walther Wever.jpg
Генерал-майор Вефер (1934).
Народився 11 листопада 1887(1887-11-11)
Сіценко, Ґміна Сіценко, Бидгозький повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Польща
Помер 3 червня 1936(1936-06-03) (48 років)
Дрезден, Німецька імперія
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність льотчик, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1917
Військове звання Luftwaffe epaulette Generalleutnant.svg Генерал-лейтенант Люфтваффе
Батько Arnold Weverd
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Лицарський хрест 2-го класу орден дому Саксен-Ернестіне
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами

БіографіяРедагувати

15 березня 1905 року вступив в 10-й гренадерський полк. З 1 жовтня 1912 року — ад'ютант батальйону. Учасник Першої світової війни на Західному фронті, з 20 грудня 1914 року — ад'ютант 21-ї піхотної бригади. З червня 1916 року — на штабних посадах, зарекомендував себе талановитим тактиком і організатором. З жовтня 1917 року — ад'ютант генерала Еріха Людендорфа.

Після демобілізації німецької армії прийнятий на службу в 100-тисячний рейхсвер; користувався повагою головнокомандувача генерала Ганса фон Зекта; служив на різних штабних посадах. З 1 жовтня 1924 року — командир роти 4-го піхотного полку, з 1 лютого 1927 року — референт Імперського військового міністерства, з 19 жовтня 1929 року — командир батальйону 12-го піхотного полку. 1 жовтня 1931 року знову переведений в Імперське військове міністерство, з 1 березня 1932 року — начальник відділу військово-навчальних закладів. Вважався одним з найталановитіших і перспективних офіцерів Генштабу.

 
Похорон генерал-лейтенанта Вефера (Берлін, 6 червня 1936).

При створенні люфтваффе 1 вересня 1933 року був переведений з сухопутної армії в Імперське міністерство авіації, де 1 вересня 1933 року зайняв пост начальника Командного управління — прообразу Генштабу люфтваффе (перетворений в Генштаб вже після смерті Вефера 1 серпня 1936 року). У короткі терміни Вефер розробив концепцію розвитку військової авіації. Наполіг на створенні важкої бомбардувальної авіації дальнього радіусу дії. Завдяки наполегливості Вефера в 1936 почалися випробування машин «Юнкерс-89» і «Дорньє-19». Умів знаходити спільну мову зі співробітниками, стояв осторонь від інтриг, що панували в керівництві люфтваффе. Як переконаний нацист стверджував, що майбутні люфтваффе або будуть нацистськими, або не будуть існувати взагалі. Фактично саме Вефер був творцем люфтваффе як виду збройних сил. 3 червня 1936 року, після виступу перед курсантами Дрезденського військово-повітряного училища, Вефер мав летіти до Берліна. Разом з пілотом він злетів з аеродрому на Не.70, але той не впорався з керуванням і, врізавшись в землю, літак вибухнув.

Після смерті Вефера його дітище — 4-моторний бомбардувальник дальнього радіусу дії — не був запущений у виробництво, в результаті чого уральський промисловий район СРСР опинився поза зоною дії люфтваффе.

Оцінка сучасниківРедагувати

На похороні Вефера Герман Герінг сказав: «Він був натхненним прикладом для всіх нас — цілеспрямована, скромна, велика людина і блискучий офіцер. Немає слів, щоб описати його внесок в загальну справу. У тому, що люфтваффе існують сьогодні — заслуга його невтомної роботи.»

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

 
Терезіанська вежа (раніше — вежа генерала Вефера).

Ім'я Вефера носять вулиці у численних німецьких містах, а також казарми в Ганновері і Райні. Раніше його ім'я носили казарми в Потсдамі і Мюнхені, а також вежа в Гайльбронні (сьогодні — Терезіанська вежа).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin, S. 119
  • Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945. Band 4. Württemberg II – Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, ISBN 3-00-001396-2, S. 2441

ПриміткиРедагувати