Вальтер Варлімонт
Вальтер Варлімонт (нім. Walter Warlimont; 3 жовтня 1894, Оснабрюкк — 9 жовтня 1976, Кройт) — німецький військовий діяч, генерал артилерії вермахту (1 квітня 1944), заступник начальника штабу оперативного керівництва в ОКВ (1939—1944). Кавалер Лицарського хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами.
| Вальтер Варлімонт | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Walter Warlimont | ||||||||||||||||||
 Оберст Вальтер Варлімонт (1939) | ||||||||||||||||||
| Народився | 3 жовтня 1894[1][2][…] Оснабрюк, Нижня Саксонія, Німеччина | |||||||||||||||||
| Помер | 9 жовтня 1976[1][2][…] (82 роки) Кройт, Місбах, Верхня Баварія | |||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||||
| Знання мов | англійська[4] і німецька[5] | |||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна і Балканська кампанія[6] | |||||||||||||||||
| Членство | ОКВ[6] | |||||||||||||||||
| Роки активності | з 1914 | |||||||||||||||||
| Військове звання | Генерал артилерії | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
| IMDb | ID 0912307 | |||||||||||||||||
Біографія
ред.18 лютого 1913 року закінчив вище училище і був прийнятий фанен-юнкером в 10-й полк піхотної артилерії Нижньої Саксонії. З серпня 1913 по травень 1914 року проходив навчання у військовій академії в Данцигу.
Участь у Першій світовій війні
ред.19 червня 1914 року в званні лейтенанта прикомандирований до 10-го полку піхотної артилерії. Був офіцером батареї, ад'ютантом і командиром батареї в Італії. У 1918 році — лейтенант у складі Корпусу Меркера.
Між двома війнами
ред.У 1922 році переведений в рейхсвер в Мінден. Був тимчасово відряджений на навчання в Генеральний штаб. У 1926 році у місяці жив і навчався мови у Великій Британії, восени того ж року підвищений до гауптмана і призначений в Генеральний штаб на посаду другого помічника начальника Генерального штабу, потім в економічний відділ міністерства оборони і тимчасово до відділу розвідки (іноземні армії). У травні 1929 року був відряджений в США, для вивчення питань мобілізації.
З 1929 по 1933 рік — командир батареї 1-го артилерійського полку в Алленштайні, потім підвищений до майора і переведений до відділу мобілізації промисловості в міністерстві оборони. З 1935 року керує економічним відділом в управлінні озброєнь. У 1936 році був представником вермахту при генералові Франсіско Франко в Іспанії. У 1937 році, будучи оберстом одного з управлінь Військового міністерства, Варлімонт розробив і підготував план реорганізації збройних сил Німеччини, який привернув увагу Гітлера. Проект Варлімонта був узятий за основу при створенні в 1938 році нової структури армії і вищого військового командування.
1 липня 1938 року призначений начальником Відділу оборони країни — найважливішого підрозділу штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту (ОКВ). З 10 листопада 1938 по 23 серпня 1939 року одночасно виконував обов'язки начальника штабу оперативного керівництва замість переведеного на стройовий пост генерала Йодля.
Друга світова війна
ред.8 серпня 1940 року Гітлер доручив генералу Йодлю і його підлеглому Варлімонту розробку плану «Ауфбау Ост» (секретне перекидання військ до кордонів Радянського Союзу). 6 грудня того ж року, їм було доручено видання директиви про введення в дію розробленого ОКГ плану війни проти СРСР. В обов'язки відділу входили всі питання ведення війни, узгодження пропагандистських заходів, співпраця збройних сил з цивільними установами. Крім того, відділ повинен був брати участь в розробці директив фюрера вищим державним органам. Варлімонт — один з головних розробників «Директиви 21», що мала кодову назву «Фріц», а потім — «Барбаросса». 1 квітня 1942 року, залишаючись начальником відділу, став одночасно заступником начальника штабу оперативного керівництва ОКВ.
У 2-й половині 1944 року, після замаху на Гітлера і наступної чистки в армії, знятий з займаних посад. У травні 1945 року заарештований союзниками. На процесі Американського військового трибуналу у справі вищого командування вермахту 27 жовтня 1948 року засуджений до довічного ув'язнення. У 1954 році звільнений.
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія)
- Іспанський хрест в бронзі з мечами (1939)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія) (25 березня 1942)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (23 грудня 1942)
- Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному (2 вересня 1944)
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (1 лютого 1945)
Бібліографія
ред.- Вальтер Варлимонт. В ставке Гитлера. Воспоминания немецкого генерала. — Москва: Центрполиграф, 2005. — 575 с. — ISBN 5-9524-1851-1.
Література
ред.- Friedrich J., Das Gesetz des Krieges, Das deutsche Heer in Rußland 1941—1945, Der Prozeß gegen das Oberkommando der Wehrmacht, Piper, München, 1995
Посилання
ред.- Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.