Вальдемар Ерфурт (нім. Waldemar Erfurth; 4 серпня 1879, Берлін2 травня 1971, Тюбінген) — німецький офіцер, доктор філософії (7 грудня 1939), генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Вальдемар Ерфурт
нім. Waldemar Erfurth
Генерал Ерфурт (праворуч) із Карлом Маннергеймом.
Народився4 серпня 1879(1879-08-04)[1][2]
Берлін, Німецький Райх або Friedenaud, Темпельгоф-Шенеберг, Берлін, Німецький Райх[3]
Помер2 травня 1971(1971-05-02)[1][2] (91 рік)
Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька[4]
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1897
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден Хреста Свободи 1-го класу із зіркою і мечами
Орден Хреста Свободи 1-го класу із зіркою і мечами
Срібна медаль Свободи (Фінляндія)
Срібна медаль Свободи (Фінляндія)
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою

Біографія

ред.
 
Зустріч Карла Маннергейма і Адольфа Гітлера. Генерал Ерфурт — позаду в центрі (Фінляндія, 1942).

20 вересня 1897 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. Пройшов підготовку офіцера Генерального штабу. З 1 листопада 1927 року — начальник штабу командування 1-ї групи сухопутних військ. З 1 жовтня 1929 року — командувач піхотою 2-го військового округу. 1 жовтня 1931 року вийшов у відставку. 1 вересня 1934 року знову вступив на військову службу, керівник групи вивчення військового досвіду в складі Генерального штабу сухопутних військ. З 1 листопада 1938 року — 5-й обер-квартирмейстер Генерального штабу. У веденні Ерфурта перебувала військово-історична служба сухопутних військ. 13 червня 1941 року призначений представником при Головній квартирі фінської армії, фактично при маршалі Карлові Маннергеймі. 13 вересня 1944 року відкликаний до Німеччини і призначений для особливих доручень при ОКВ.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Бібліографія

ред.
  • Die Überraschung im Kriege. Mittler. Berlin 1938.
  • englische Übersetzung von Stefan T. Possony und Daniel Vilfroy: Surprise (= Military classics. 3). Military Service Publ. Co., Harrisburg 1943.
  • Der Vernichtungssieg. Eine Studie über das Zusammenwirken getrennter Heeresteile. Mittler, Berlin 1939.
  • Der finnische Krieg 1941–1944. Limes-Verlag, Wiesbaden 1950. (2. überarbeitete Auflage: Der finnische Krieg 1941–1944. Mit einem Vorwort von Dietrich Erfurth, Limes-Verlag, Wiesbaden 1977, ISBN 3-8090-2110-5; genehmigte ungekürzte Taschenbuchausgabe: Der finnische Krieg 1941–1944. (= Heyne-Geschichte. 20). Zeittafel, Personenregister und Bibliographie wurden erarbeitet von Wolfgang Ruppert, Heyne, München 1978, ISBN 3-453-48048-1)
  • englische Erstveröffentlichung: The Last Finnish War (1941–44). U.S. Army, Europe's Foreign Military Study, 1949. (The Last Finnish War (1941–44). University Publications of America, Washington, D.C. 1979, ISBN 0-313-27082-1)
  • finnische Übersetzung von W. E. Tuompo: Suomi sodan myrskyssä 1941–1944. Söderström, Porvoo u. a. 1951. (2. Auflage 1951)
  • finnische Übersetzung aus Erfurths Kriegstagebuch von Eino E. Suolahti: Sotapäiväkirja vuodelta 1944. Söderström, Porvoo u. a. 1954. (Sotapäiväkirja vuodelta 1944. Docendo, Jyväskylä 2014, ISBN 978-952-291-049-3)
  • Die Geschichte des deutschen Generalstabes von 1918 bis 1945 (= Studien zur Geschichte des 2. Weltkrieges. Bd. 1). Musterschmidt, Göttingen u. a. 1957. (2., neubearbeitete und erweiterte Auflage 1960; 3. verbesserte Auflage 1963)

Література

ред.
  • К.А. Залесский. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 119.

Примітки

ред.
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Munzinger Personen
  3. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  4. CONOR.Sl