Валентін Фойрштайн

Валентін Фойрштайн
Народився	1 січня 1885 або 18 січня 1885; Брегенц, Австрія
Помер	8 червня 1970 (85 років); Інсбрук, Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1906
Військове звання	Генерал гірсько-піхотних військ
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу	Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Валентін Фойрштайн (нім. Valentin Feurstein; 18 січня 1885, Брегенц — 8 червня 1970, Інсбрук) — австрійський і німецький офіцер, генерал гірсько-піхотних військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія ред.

18 серпня 1906 року поступив на службу в 2-й тірольський імператорський єгерський полк, одночасно з вересня 1910 до кінця серпня 1913 року навчався у Віденському військовому училищі. З 20 грудня 1913 року — офіцер Генштабу 8-ї піхотної дивізії, з 1 травня 1914 року — 122-ї піхотної (гірської) бригади, з 1916 року — 20-го корпусу, з 1917 року — ділянки Ріфс.

Після Першої світової війни продовжив службу в австрійській армії. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 року — командир 2-ї гірської дивізії. Учасник Польської і Норвезької кампаній.4 березня 1941 року відправлений в резерв. 10 травня 1941 року очолив 70-те командування особливого призначення. 25 січня 1943 року командування перетворили на 70-й армійський корпус. 22 червня 1943 року знову переведений в резерв, з 25 серпня — командир 51-го армійського корпусу. Учасник боїв у Північній Італії, включаючи битву при Монте-Кассіно. В січні 1945 року втретє відправлений у резерв. З 22 квітня 1945 року — генеральний інспектор тірольської міської оборони і командувач Альпійським фронтом. 28 квітня оголосив Брегенц відкритим містом перед французькими військами (Фойрштайн відмовився захищати Брегенц «до останньої людини» і вирішив обороняти лише стратегічно важливий монастир) і того ж дня звільнений з посади коменданта міста гауляйтером Францем Гофером. Наступного дня потрапив у полон. Звільнений 28 серпня 1948 року.

Звання ред.

Лейтенант (18 серпня 1906)
Оберлейтенант (1 листопада 1911)
Гауптман (1 травня 1915)
Майор (1 липня 1920)
Оберстлейтенант (1 вересня 1924)
Оберст (30 вересня 1928)
Генерал-майор (25 червня 1935)
Генерал-лейтенант (1 червня 1939)
Генерал гірсько-піхотних військ (1 вересня 1941)

Нагороди ред.

Ювілейний хрест (1909)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- срібна з мечами (1914)
- бронзова з мечами (1917)
Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (1916)
Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (8 травня 1918)
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (26 червня 1933)
Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) (1 жовтня 1934)
Орден Заслуг (Австрія), офіцерський хрест (25 листопада 1936)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (1938)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (10 серпня 1939)
Залізний хрест
- 2-го класу (5 вересня 1939)
- 1-го класу (9 жовтня 1939)
Відзначені у Вермахтберіхт (23 травня 1944)
Лицарський хрест Залізного хреста (12 серпня 1944)

Бібліографія ред.

Irrwege der Pflicht, München, Welsermühl Verlag (1963)

Література ред.

Heribert Kristan: Der Generalstabsdienst im Bundesheer der Ersten Republik
Schematismus für das österreichische Bundesheer und die Bundesheerverwaltung von 1933
Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921–1945 Band 3: Dahlmann-Fitzlaff, Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2424-7, S. 459–460
Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 89
Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 306.