Біґ-біт (рок-музика)

Не плутати з біг-біт (електронна музика).

Біґ-біт^[1] — напрям у рок-музиці 1960–70-х років, також званий мерсібіт (англ. merseybeat) для гуртів з Ліверпуля поруч з річкою Мерсі або брамбіт (англ. Brumbeat) для гуртів з Бірмінгема — це жанр рок-музики, що зародився у Великій Британії на початку 1960-х.

Особливості

Біт-музика являє собою сплав рок-н-ролу, ду-вопу, скіффлу, ритм-н-блюзу і соулу, і фактично є передвісником року. У музиці домінує, як правило, чиста гітара, сильний і гармонійний вокал, чітка партія ритм-секції (бас-гітари та ударних інструментів). Пісні в основному мають мотив, котрий легко запам'ятовується.

Однак, ця музика має мало спільного з бітниками (літературним рухом 1950-х).

У Радянському Союзі яскравим виконавцем біґ-біту була група Інтеграл, що виникла у 1962 році і яка перетворилася на біт-групу в 1965 році^[2].

Стиль був дуже популярним у 1960-х та на початку сімдесятих серед молоді, пізніше витіснений іншими стилями рок-музики. Представниками біґ-біту були в ранній період творчості The Beatles. Біґбітові треки характеризується простою мелодією, простими текстами та досить швидким ритмом.

В Україні першим біґ-бітовим гуртом став ВІА «Смерічка», заснований Левком Дутківським.