Бірюков Михайло Юрійович

Михайло Юрійович Бірюков (рос. Михаил Юрьевич Бирюков, 7 травня 1958, Орєхово-Зуєво) — радянський футболіст, воротар ленінградського «Зеніту» в 1980-х роках. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер Росії (2008).

Ф
Михайло Бірюков
Михайло Бірюков
Особисті дані
Повне ім'я Михайло Юрійович Бірюков
Народження 7 травня 1958(1958-05-07)[1] (63 роки)
  Орєхово-Зуєво, СРСР
Зріст 190 см
Вага 87 кг
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
1975—1978 СРСР «Знамя труда»
1979—1980 СРСР «Амур» (Благовєщенськ)
1980—1991 СРСР «Зеніт» (СПб) 333 (-360)
1992—1993 Фінляндія МюПа 61 (?)
1993—1994 Естонія «Тевалте» 10 (?)
1994—1995 Естонія «Лантана-Марлекор» 14 (?)
1995—1999 Росія «Локомотив» (СПб) 171 (1)
Національна збірна
1984—1985 СРСР СРСР 2 (-2)
Тренерська діяльність**
2000 Росія «Ротор» (ворот.)
2002 Росія «Зеніт» (СПб) в. о.
2003 Росія «Петротрест»
2004 Україна «Металург» (Донецьк) (ворот.)
2006— Росія «Зеніт» (СПб) (ворот.)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений тренер Росії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

БіографіяРедагувати

Вихованець орєхово-зуєвської команди «Знамя труда». У чемпіонатах СРСР провів 252 матчі за «Зеніт».

За збірну СРСР зіграв 2 матчі (зі збірною Мексики 19 серпня 1984 року вийшов на заміну на 84-й хвилині і 25 січня 1985 року зі збірною Югославії відіграв весь матч, пропустивши один гол з пенальті і один з гри).

Грав за естонські клуби «Тевалте» і «Лантана-Марлекор»[2].

Ігрову кар'єру закінчив у 42 роки, прийнявши запрошення від волгоградського «Ротора» стати тренером воротарів, але вже через півроку був запрошений до Петербурга Ю. А. Морозовим, який щойно очолив «Зеніт». Протягом двох років він був головним помічником Морозова, а з 5 липня[3] по 26 серпня 2002 року виконував обов'язки головного тренера команди.

У лютому 2003 року очолив разом з Морозовим команду «Петротрест». З 2006 року — тренер воротарів у «Зеніті».

Єдиний з зенітівців, причетний до всіх п'яти чемпіонств команди — як гравець у 1984 році і як тренер воротарів у 2007, 2010, 2012, 2015 роках.[4][5]

ДосягненняРедагувати

КомандніРедагувати

ОсобистіРедагувати

  • Володар призу «Воротар року»: 1984.
  • Член Клубу Легенд «Зеніту» (383 матчі за клуб)[6].
  • Член Клубу Леоніда Іванова (123 сухих матчу за «Зеніт» і 1 за збірну СРСР)[7].
  • Кращий воротар чемпіонату Фінляндії (1992, 1993).
  • Кращий легіонер чемпіонату Фінляндії (1992, 1993).[8]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати