Біргітта Гедін
| Біргітта Гедін | ||||
|---|---|---|---|---|
| швед. Birgitta Gedin | ||||
| Ім'я при народженні | Біргітта Атмер (швед. Birgitta Atmer) | |||
| Народилася |
1 січня 1929 Стокгольм | |||
| Померла | 31 січня 2024 (95 років) | |||
| Громадянство |
 Швеція | |||
| Національність | шведка | |||
| Діяльність | прозаїк, перекладач, поетеса | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | від 1969 | |||
| Напрямок | сатира | |||
| Жанр | повість, оповідання, вірш | |||
| Magnum opus | «Чинуша на груші» | |||
| Брати, сестри | Thomas Atmerd | |||
| У шлюбі з | Per I. Gedind | |||
| Діти | Marika Gedind, Andreas Gedind і David Gedind | |||
|
| ||||
Біргі́тта Геді́н (швед. Birgitta Gedin, 1 січня 1929, Стокгольм — 31 січня 2024) — шведська прозаїк, перекладач, поетеса. Відома передусім як авторка книжок для дітей. Член Асоціації письменників Швеції.
Біографія ред.
Біргітта Атмер народилася 1929 року в сім'ї юриста Атмера. У 1948-му закінчила стокгольмську школу для дівчат «Nya Elementar». 1952 року здобула ступінь бакалавра в галузях соціології, психології й історії мистецтва. Біргітта відзначалася активною громадянською позицією. У 1979 році вона відвідала Москву у складі делегації шведських письменників Яна Мюрдаля, Маґнуса Лундґрена, Ганса Б'єркеґрена і Яна Естерґрена, що мала на меті зустрітися з їхніми радянськими колегами й переконати їх виступити проти введення військ в Афганістан, а також проти арешту Вацлава Гавела[1]. Це підтверджує також книжка Біргітти Гедін «Чинуша на груші», в якій діти рятують старе грушеве дерево від чиновників, що розпорядилися його спиляти.
З 1954 по 1983 рік письменниця була в шлюбі з видавцем і письменником Пером Гедіном (швед. Per Gedin, * 1928), власником видавництва «Gedins Förlag». Їхній син Андреас Гедін (Andreas Gedin, * 1958) — письменник і художник. Працює також у видавничій справі. Зокрема, він ілюстрував материну книжку «Синє око, кошаче золото і шовковий хвіст»[2]. Твори Біргітти Гедін перекладено англійською, нідерландською, іспанською, німецькою, російською, норвезькою, данською, чеською, фінською та французькою мовами. Сама письменниця перекладає твори російської літератури для дітей.
Оригінальні твори ред.
- 1969 — «Jättegrytans hemlighet» / «Таємниця величезного глечика»
- 1969 — Kalle går ut / «Калле виходить»
- 1973 — «Vi bor i samme hus» / «Ми живемо в одному домі»
- 1973 — Lustöra och Hassel / «Підслухайко і Горішник»
- 1977 — «Kalle, sov gott!» / «На добраніч, Калле!»
- 1978 — «Amalia Brus på Vindarö» / «Амалія Брус на Острові Вітрів»
- 1979 — «En domdör i päronträdet» / «Чинуша на груші»
- 1979 — «Amalia Brus i Storstad» / «Амалія Брус і Великому Місті»
- 1980 — «Lustöra: en kaninroman» / «Підслухайко: оповідь про кролика»
- 1980 — Kalle och Ada / «Калле і Ада»
- 1983 — Kalles nya vän / «Нові друзі Калле»
- 1983 — «Amalia Brus kan segla med en särk» / «Амалія Брус може плавати під вітрилом із сорочки»
- 1988 — «Det lilla huset från havet» / «Будиночок із моря»
- 1988 — «Blåtira, kattguld och sidensvans» / «Синє око, кошаче золото і шовковий хвіст»
- 1990 — «Skruttan» / «Скруттан»
- 1991 — «Skruttan stjärnpilot» / «Скруттан — зоряний пілот»
- 1992 — Nora och Pim / «Нора і Пім»
Переклади ред.
- 1974 — «Korpen Kraxa — Folksagor från Sibirien» / «Крук Каркайло. Сибірські народні казки». Переклад з російської
- 1976 — «Den stulna solen och andra sagor på vers» / «Украдене сонце та інші віршовані казки». Корній Чуковський. Переклад з російської
- 1977 — «Räven och haren» / «Лисиця і заєць». Юрій Васнецов. Переклад з російської
- 1978 — «Krukhuset» / «Горщик». Олексій Толстой. Переклад з російської
Література про Біргітту Гедін ред.
- 2003 — «„Jag bråkar väl inte! Jag frågar!“ — skrek Lustöra : en ideologisk analys av subjektpositionen i Birgitta Gedins böcker om Lustöra». Lotta Paulin / "«Я ж не галасую! Я питаю! — крикнув Підслухайко: ідеологічний аналіз позиції суб'єкта у творах Біргітти Гедін про Підслухайка». Лотта Паулін
- 1998 — «Birgitta Gedin». Ying Toijer-Nilsson. Ingår i: «Författare & illustratörer för barn och ungdom». S. 68-75 / «Біргітта Гедін». у книжці Їна Тойєра Нільссона «Письменники й ілюстратори для дітей і молоді», с. 68 — 75
Джерела ред.
Примітки ред.
- ↑ Peter Curman. Att resa med Jan Myrdal // Trampa ord 1965–2009. — 2007
- ↑ Сайт «Libris». Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 17 січня 2013.