Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах

Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах (Cystoseira spp. communities on rock and other hard substrata) — тип морських біотопів, що відомий для України.

Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах
Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах
Класифікація біотопів EUNIS	A3.23A Mediterranean and Pontic Association with Cystoseira crinite / Середземноморські та Чорноморські угруповання Cystoseira crinita; A3.23M Pontic association with Cystoseira barbata and Ulva rigida / Чорноморські угруповання із Cystoseira barbata та Ulva rigida; A3.128 Pontic Cystoseira barbata on exposed cobbles, boulders and bedrock mixed with and scoured by sand / Чорноморська Cystoseira barbata на гальці, гравії та скелях, засипаних піском.
Резолюція 4 Бернської конвенції	Частина вищого рангу A3 Infralittoral rock and other hard substrata / Скелі та інші тверді субстрати в зоніінфраліторалі (верхня сублітораль)
Додаток I Оселищної Директиви	1170 Reefs / Рифи
UkrBiotop	—
Зелена книга України	—
Синтаксономія	Cystoseiretea Giaccone 1965, Cystoseiretalia Molinier 1960, Cystoseirion crinitae Molinier 1960
Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах у Вікісховищі

Характерні види

Водорості — Cystoseira barbata, C. crinita.

Всього характерних видів — 2; порогове значення — 1.

Структура біотопу

В угрупованнях цистозіри зазвичай виділяється два-три вертикальні яруси. Верхній ярус сформований цистозірою та її численними епіфітами; нижні яруси сформовані Cladostephus spongiosis f. spongiosus, C. spongiosis f. verticillatus, Phyllophora crispa, Corallina granifera.

Екологічна характеристика

Біотоп М1.1.1 Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах

Фітоценози бурої водорості цистозіри біля відкритих берегів Украни формують на твердих кам'янистих ґрунтах в зоні супраліторалі рослинний пояс і займають найширшу зону фіталі — від 0,5 до 20 м. Надають перевагу прозорим водам із низьким рівнем евтрофування. Зарості цистозири утворюють багатоярусні фітоценози, найбільш багаті за видовим та кількісним складом водоростей. С. barbata та С. crinita відіграють важливу роль у забезпеченні середовища проживання і харчування та створюють основу морських донних екосистем Чорного моря та деяких районів Азовського моря.

Поширення

У Європі — Атлантичний, Середземноморський, Чорноморський біогеографічні регіони (В басейні Середземного моря види роду Cystoseira формують основу донних фітоценозів та є ключовими для прибережних екосистем. Вони утворюють «підводні ліси» на твердих ґрунтах, однак у останні десятиліття їхні зарості демонструють стійку тенденцію до критичного скорочення; в Україні — Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (узбережжя Чорного та Азовського морів на твердих ґрунтах: узбережжя Кримського півострова, є окремі локалітети в Тилігульському лимані, Джарилгацькій затоці, на о. Зміїному).

Репрезентативність

Відповідно до рекомендацій щодо заповнення стандартної форми даних для територій Натура 2000, ступінь репрезентативності (мірило того, наскільки певний тип біотопу є типовим) віднесений до категорії «А» (найвища репрезентативність).

Ступінь збереженості

Відповідно до рекомендацій щодо заповнення стандартної форми даних для територій Натура 2000, ступінь збереженості віднесений до категорії «В» (високий ступінь збереженості (високий ступінь збереженості структури і хороші перспективи незалежно від результатів оцінки третьої складової; або високий ступінь збереженості структури, середні або погані перспективи, легке або можливе помірними зусиллями відновлення; або середня або частково деградована структура, найкращі перспективи, легке або можливе помірними зусиллями відновлення; або середня або частково деградована структура, хороші перспективи і легке відновлення).

Рідкісні та зникаючі види у складі біотопу

Занесені до Червоної книги України:

1. Callithamnion granulatum,
2. Chroodactylon ornatum,
3. Cladophora dalmatica,
4. Cladophora vadorum,
5. Cladophoropsis membranacea,
6. Cladostephus spongiosis f. spongiosus,
7. Cladostephus spongiosis f. verticillatus,
8. Dasyopsis apiculata,
9. Ectocarpus siliculosus var. hiemalis,
10. Laurencia coronopus,
11. Osmundea hybrida
12. Punctaria tenuissima,
13. Punctaria latifolia,
14. Sphacelaria saxatilis,
15. Stylonema alsidii,
16. Stilophora rhizodes.

Загрози

Типовими загрозами збереженню біотопа в Україні є:

• забруднення води,
• фрагментація та трансформація прибережних біотопів,
• неконтрольована рекреація на узбережжі,
• гідротехнічне будівництво.

Рекомендований менеджмент

Автори Національного каталогу біотопів України рекомендують такі заходи менеджменту як регуляція антропогенного навантаження, моніторинг хімічного складу і стану забруднення води.

Джерела

1. Садогурська С. С. Угруповання цистозіри на скелях та інших твердих субстратах. В кн.: Національний каталог біотопів України. За ред. А. А. Куземко, Я. П. Дідуха, В. А. Онищенка, Я. Шеффера. — К.: ФОП Клименко Ю. Я., 2018. — С.14–15.
2. Калугина-Гутник А. А. Фитобентос Чёрного моря. К.: Наук. думка, 1975, 248 с.
3. Калугина-Гутник А. А., Евстигнеева И. К., Миронова Н. В. Состояние ценопопуляций Cystoseira crinita Bory и C. barbata (Good. et Wood.) Ag. (Phaeophyta) у мыса Омега Севастопольской бухты (Черное море). Альгология, 1992, 2(4): 73–79.
4. Маслов И. И. Макрофитобентос некоторых заповедных акваторий Черного моря (Украина). Альгология, 2002, 12(1).
5. Маслов И. И. Фитобентос некоторых заповедных и естественных аквальных комплексов Азовского моря. В сб.: Сб. науч. трудов Гос. Никит. ботан. сада, 2004, 123 с.
6. Костенко Н. С., Дикий Е. А., Алексеева Н. А. Фитобентос юго-восточной части Крымского побережья Черного моря. В кн.: Карадаг. Гидробиологические исследования: Сб. науч. тр., посвящ. 90–летию Карадагской научной станции им. Т. И. Вяземского и 25–летию Карадагского природного заповедника НАН Украины. Симферополь: СОНАТ, 2004, Кн. 2,66–84 с.
7. Костенко Н. С., Дикий Е. А., Заклецький А. А. Просторовий розподіл та зміни донної рослинності Карадазького природного заповідника. Укр. ботан. журн., 2006, 63(2): 243—251.
8. Ковтун О. А. Фитобентос Тилигульского лимана (Черное море, Украина). Экологобиологическая, морфологическая и таксономическая характеристика. Saarbrücken: LA Lambert Academic Publishing, 2012, 360 с.
9. Садогурська С. С. Макрофітобентос акваторії острова Джарилгач та проблема збереження цистозірових ценозів його прибережжя. Заповідна справа у Степовій зоні України (до 90–річчя від створення Надморських заповідників). Серія: «Conservation Biology in Ukraine»,2017, 2(2): 207—213.
10. Садогурська С. С. Перспективи охорони цистозірових угруповань в рамках створення природоохоронних морських об'єктів Натура 2000 та Смарагдової мережі України. Мережа NATURA 2000 як інноваційна система охорони рідкісних видів та оселищ в Україні. Серія: «Conservation Biology in Ukraine», 2017, 1: 204—207.
11. Рябушко Л. И., Фирсов Ю. К., Торская А. В., Тоичкин А. М. Методические аспекты исследования микроэпифитов Cystoseira barbata (Good. et Wood.) Ag. в зависимости от ее возраста для биоиндикации состояния прибрежных экосистем Черного моря. Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу. 2005, 12:540–553.
12. Ткаченко Ф. П. Маслов И. И. Экологобиологические особенности лиманной и морской популяций Cystoseira barbata и морской C. crinita (Phaeophyta). Альгология, 2014, 24 (3): 306—309
13. Евстигнеева И. К., Танковская И. Н. Летний макрофитобентос псевдо- и сублиторали Бакальской косы и прилегающей акватории Каркинитского залива (Черное море, Украина). Альгология, 2011, 21(3): 295—311.
14. Black Sea Red Data Book. Ed. by H.J.Dumont, New York: United Nations Office for Project Services, 1999, 413 p.
15. Robvieux P. Conservation des populations de Cystoseira en régions Provence-Alpes-Côted'Azur et Corse: These pour obtenir le titre de Docteur en Sciences: Earth Sciences. Nice, French, 2013. 302 p.