Відкрити головне меню

Ярус (геоботаніка)

ярусність

Я́рус — елемент вертикальної структури фітоценозу. Яруси розрізняються візуально по неоднорідності вертикального розподілу фітомаси. Виділяють ярусність надземну і підземну. Завдяки ярусному розташуванню рослин в угрупованнях найбільш повно використовуються природні умови (світло, тепло, ґрунт). Від приналежності до певного ярусу залежить якість життя, так як екологічні умови на різних ярусах неоднакові.

У лісах яруси утворені рослинами окремих життєвих форм (по Серебрякову), виділяють наступні яруси:

Одним з важливих показників ярусу дерев є ступінь зімкнення крон. Ступінь зімкнення крон ֪— це відношення площі, зайнятої кронами, до загальної площі ділянки, що описують. Даний показник оцінюється візуально, виражається в десятих частках одиниці (або у відсотках).

Для трав'янистих угруповань і трав'янистого ярусу лісу однією з характеристик є певний аспект — це зовнішній вигляд фітоценозу (його фізіономічності, забарвлення), що змінюється відповідно до чергуванням фаз розвитку рослин і пори року.

Зовнішньою характеристикою є велика кількість — це кількість особин певного виду рослини в межах даного рослинного покриву пробних майданчиків. Визначення чисельності особин можна робити шляхом безпосереднього підрахунку або шляхом використання суб'єктивної глазомірной оцінки. Прийнято для визначення великої кількості використовувати п'ятибальною шкалою німецького вченого О. Друде.

Наявність ярусів не є обов'язковою ознакою фітоценозів і в основному характерно для лісових фітоценозів.

Ярусність угрупованьРедагувати

  Зовнішні зображення
  Приклади ярусності

Ярусність угруповань — вертикальне (поверхове) розшарування рослинного угруповання на яруси. Зумовлена різними потребами рослин в сонячному світлі, воді і поживних речовинах, властивостями кореневих систем, особливостями субстрату. Рослини верхніх ярусів світлолюбні, краще пристосовані до коливань температури і вологості. Під їх кронами створюються умови слабкої освітленості, стабільної температури, вологості і розвитку ярусів з більше тіньолюбивих видів рослин. Завдяки ярусності найщільніше заселяється простір співтовариств. Розрізняють ярусність надземну (розміщення органів рослин на різних висотах над поверхнею ґрунту) і ярусність підземну (на різних глибинах у ґрунті). Розрізняють приземний (криптогамний), трав'янистий, чагарниковий і деревний яруси.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
  • Вопросы водной токсикологии /Под ред. А. В. Топачевского и Н. С. Строганова. — М.: Наука, 1970.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
  • Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
  • Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 130 с.
  • Реймерс Н. Ф., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. — М.: Наука, 1982. — 144 с.
  • Словарь ботанических терминов / Под. ред. И. А. Дудки. — К.: Наук, думка, 1984. — 308 с.
  • Словарь-справочник по экологии / К. М. Сытник, А. В. Брайон, А. В. Гордецкий и др. — К.: Наук, думка, 1994. — 663 с.

ПосиланняРедагувати