Білогора
Білогора (хорв. Bilogora, також Bilo-gora, Bilogorje, або Bilo-gorje) — низький розлогий гірський хребет завдовжки близько 80 км на півночі центральної Хорватії із найвищою лісистою вершиною Райчевиця (309 м над рівнем моря) у його північній частині.
Складається з серії пагорбів і невеличких рівнин, а також коротких, низьких, округлих хребтів і вершин, які простягаються вздовж південно-західного краю Подравини з північного заходу на південний схід.
Ім'я гірського масиву відобразилося в назві однієї з 20 жупаній Хорватії з центром у прилеглому місті Б'єловар — Б'єловарсько-Білогорської жупанії. Крім неї, хребет міститься також на території Копривницько-Крижевецької жупанії та Вировитицько-Подравської жупанії.
Білогора географічно лежить між річками Драва і Сава та є місцем витоку менших річок Чесми, Глоговниці та Ілови.
Вважається найнижчою гірською областю Хорватії, але водночас найбільшою за площею. Служить вододілом, що розділяє водозбірні басейни Сави і Драви.
На Білогорі розташовано вимірювальну станцію Державного гідрометеорологічного інституту Хорватії.[1]
Примітки ред.
- ↑ Ostroški, Ljiljana, ред. (грудень 2015). Statistički ljetopis Republike Hrvatske 2015 [Statistical Yearbook of the Republic of Croatia 2015] (PDF). Statistical Yearbook of the Republic of Croatia (хор.) (англ.). Т. 47. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. с. 56. ISSN 1333-3305. Процитовано 27 грудня 2015.