Білий попіл
«Білий попіл» — детективний роман у стилі нуар українського письменника та журналіста Ілларіона Павлюка, опублікований у Львові в 2018 році. В оригіналі «Білий попіл» написано російською (переклад українською Михайла Бриниха).
| Автор | Ілларіон Павлюк |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Мова | російська, українська |
| Жанр | нуар |
| Місце | Львів |
| Укр. видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Видано | 2018 |
| Перекладач(і) | Бриних Михайло Сергійович |
| Сторінок | 352 |
| ISBN | 978-617-679-526-1 |
Написання ред.
В основу написання «Білого попелу» покладено елементи відомого твору Миколи Гоголя «Вій»[1]. Завдяки вже відомим для багатьох містичним мотивам, роман набув популярності серед читачів та отримав визнання серед українських критиків.[2] В інтерв'ю для BBC News Україна Ілларіон Павлюк зазначив[3]:
|
У цьому детективі зіткнулися професійне, логічне, і те, що не має пояснення. | 
|
Сюжет ред.
Тарас Білий — головний герой, один з найкращих детективів Києва, що здатен викрити найдосвідченіших шахраїв та розбійників, під час чергового розслідування знаходить собі ворогів — Лисицю та його союзників. У його житті з'являється таємничий незнайомець, що представився як Томаш Болгар, та надалі супроводжує київського сищика, даючи неоднозначні натяки та поради. З того дня життя головного героя наповнюється загадками та таємницями. Трапляється так, що Тарасу Білому доводиться розслідувати заплутану справу про вбивство юної панночки, Соломії Засухи, на хуторі Білий Попіл. Детектив зупиняється в маєтку батьків убитої — сотника Назара Засухи та його дружини Анни. Пан Білий відчайдушно намагається розгадати таємницю цього злочину, в якому всі звинувачують семінариста Хому Брута, проте запитань у нього не меншає, а історія стає ще заплутанішою, адже всі жителі переконані у присутній тут містиці. Хуторяни живуть легендами про демона Вія, беззаперечно дотримуються власних традицій.
Цитати ред.
«...сором — боязкий. Зате совість — вона голодна! Вона намагається зжерти свого хазяїна. І якщо сором з плином часу слабне, то совість тільки лютішає».
«Люди теж весь час їдять власні серця! Хіба ти не знаєш? Ви називаєте це совістю».
«Кажуть, людині без минулого немає жодної винагороди і в майбутньому».
Примітки ред.
- ↑ Демони «Білого попелу». Видавництво Старого Лева (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ Хто вбив Соломію Засуху? (Рецензія на книжку Ілларіона Павлюка «Білий попіл»). ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
- ↑ Ілларіон Павлюк - письменник, який осучаснив "Вія". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
Джерела ред.
- Білий Попіл: роман / Ілларіон Павлюк ; переклад з рос. Михайла Бриниха. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 352 с. ISBN 978-617-679-526-1