Біла (Жовківський район)
Біла — неіснуюче село, яке розташовувалося на захід від Магерова у Жовківському районі Львівської області, над річкою Біла. Тепер територія села розділена та входить до складу Жовківського та Яворівського районів Львівської області.
| село Біла | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Жовківський район |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1599 |
| Населення | |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′49″ пн. ш. 23°49′55″ сх. д. / 50.09694° пн. ш. 23.83194° сх. д.Координати: 50°05′49″ пн. ш. 23°49′55″ сх. д. / 50.09694° пн. ш. 23.83194° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Біла | |
 Біла | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
Село Біла складалось з двох частин: Біла-Мурована та Біла-Піскова та трьох присілків: Крем'янка, Підлісся і З'явлення. Біла-Мурована ввійшла до складу Магерова, з Підлісся виникло окреме село, а Біла-Піскова, Крем'янка і З'явлення після створення Яворівського військового полігону виселені.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 1990 мешканців, з них 1480 українців-грекокатоликів, 290 українців-римокатоликів, 20 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 70 євреїв і 10 німців[1].
Джерела ред.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Біла:
|
Біла ((пол.) Biała) — (з присілками: Крем'янка, Підлісся і З'явлення), село в Равському повіті в Галичині, на пів милі від Магерова віддалене, над потоком Біла. Околиця лісиста, піщана і болотиста, висота 369 м над рівнем моря. Територія панського маєтку складає орної ріллі 314, лугів і городів 60, пасовищ 40, лісу 626 моргів; менша власність складає орної ріллі 1301, лугів і городів 128, пасовищ 246, лісу 64 морги. Населення: 245 римо-католиків, 1019 греко-католиків, 23 ізраеліти, 1287 разом; належить до римо-католицької парафії, віддаленого на пів милі на схід Магерова, греко-католицька парафія є в селі, належить до Потелицького деканату. Згідно з легендою, у цьому селі, оточеному лісами, ховались люди під час татарських нападів у хатках, збудованих навколо церкви, у якій збереглись метрики з 1785 року, один дзвін з 1599 року, записи від 1618 року. Власник маєтку в селі[2] граф Вільгельм Сємінський-Левіцький. | 
|
Народились ред.
- Горбач Юрій «Снігур» (1921 – 17.05.1951, у лісі біля прис. Щирець с. Середкевичі Яворівського р-ну Львівської обл.). Освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН із 1943 р. В УПА з літа 1944 р. Стрілець, а відтак член почоту командира сотні УПА «Галайда ІІ» (літо-осінь 1944). Восени 1944 р. через хворобу звільнений додому. Після одужання влився в лави збройного підпілля ОУН. Стрілець боївки СБ Магерівського районного проводу ОУН (1945—1948), бойовик надрайонного (1948 — весна 1950), а відтак окружного (весна 1950 — 05.1951) осередків СБ і одночасно виконував особливі доручення при окружному проводі ОУН. За час перебування у підпілля тричі був поранений. Загинів у бою з військами МДБ. Будучи пораненим застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Тіло загиблого облавники забрали у райцентр Магерів. Місце поховання не відоме. Старший вістун (?), булавний (30.06.1949) УПА; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (30.11.1949)[3].
Примітки ред.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- ↑ Або великий земельний власник
- ↑ ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 256; ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-7765. — Т. 9. — Пакет 13; Літопис УПА. Нова серія. Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг»: Документи і матеріали. 1943—1952. — Кн. 1 / упоряд. В. Мороз, О. Вовк. — Київ; Торонто, 2009. — С. 141.
Бібліографія ред.
- Biała (7), pow. rawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 172. (пол.)