Бюльбюль-довгодзьоб зеленохвостий
| Бюльбюль-довгодзьоб зеленохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Ankasa.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bleda eximius (Hartlaub, 1855) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Bleda eximia Trichophorus eximius | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль-довгодзьоб зеленохвостий[2] (Bleda eximius) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3]. Мешкає в Західній Африці. Малий бюльбюль-довгодзьоб раніше вважався підвидом зеленохвостого бюльбюля-довгодзьоба.
Опис ред.
Довжина птаха становить 21,5-23 см. Самці важать 46-52,5 г, самки 42-46,5 г. Верхня частина тіла і хвіст оливково-зелені, нижня частина тіла жовта, на грудях і боках оливкові плями.
Поширення і екологія ред.
Зеленохвості бюльбюлі-довгодзьоби мешкають в Сьєрра-Леоне, Ліберії, Гвінеї, Кот-д'Івуарі і Гані. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів на висоті до 1400 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Зеленохвості бюльбюлі-довгодзьоби харчуються комахами, іншими безхребетними та дрібними хребетними.
Збереження ред.
МСОП вважає стан збереження цього виду близьким до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція зеленохвостих бюльбюлів-довгодзьобів становить 10-20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Bleda eximius. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |