Бухарестський трамвай

Бухаре́стський трамва́й (рум. Tramvaiul din București) — діюча трамвайна мережа в румунському місті Бухарест. Керуюча організація — STB (рум. Societatea de Transport Bucuresti, букв. «Транспортне товариство Бухаресту») — муніципальний оператор громадського транспорту. Налічує 22 маршрути (разом із швидкісними лініями)[1] загальною довжиною 144 км[2] (станом на 2021 рік).

Бухарестський трамвай
Опис
КраїнаРумунія Румунія
МістоБухарест
Дата відкриття1871
ОператорSocietatea de Transport Bucureștid
Сайтstb.ro
Технічні дані
Ширина колії1435 мм
Електрифікаціяпостійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів

CMNS: Бухарестський трамвай у Вікісховищі

Історія

ред.
 
Кінний трамвай. Фото 1871-го року
 
СБО з трамваїв Татра Т4. Фото 1978-го року

Нижче перелічено декілька важливих подій у «трамвайному житті» Бухареста[3]:

  • 1871: засновано «Румунську трамвайну компанію», на вулицях Бухареста з'явилися перші кінні трамваї.
  • 1894: введено в експлуатацію першу електричну лінію для трамваїв на маршруті Обор — Котрочень.
  • 1909: ухвала про заснування «Громадського товариства будівництва та експлуатації трамваїв у Бухаресті» (концесія називатиметься STB).
  • 1923: придбано вагони «THOMPSON — HOUSTON».
  • 1929: припинено рух кінних трамваїв.
  • 1950: муніципальна трамвайна компанія Бухареста трансформується в «Intreprenea de Transport Bucuresti» (ITB); на той час існувало 27 трамвайних маршрутів.
  • 1951: введено в експлуатацію 4-вісний вагон великої місткості, виготовлений у майстернях ITB.
  • 1971: зчленований вагон V3A, виготовлений у місцевих майстернях, йде в експлуатацію.
  • 1983: побудовано трамвайну лінію через міст імені Еффінгема Гранта, представлено вагон з дверима з обох боків.
  • 1985: перші трамваї побудовані для інших міст (партія для Констанци, потім для Плоєшті, Крайови, Брашова). Період 1981—1989 років став занепадом міського наземного транспорту, який на той час був «виправданий» розвитком метро та енергетичною кризою.
  • 1988: створено електронну диспетчерську, яка працює в режимі реального часу. Виготовлено 500-й трамвай V3A.
  • 2003: розпочато модернізацію колій від депо Александрія до площі Злуки
  • 2004: 110 років з моменту запуску першого електричного трамвая.
  • 2005: побудовані та введені в експлуатацію перші частково низькопідлогові (у середній частині салону) трамвайні вагони.
  • 2006: завершено роботи з модернізації депо Александрія, Мілітарь та Джурджулуй.
  • 2011: укладено партнерство між STB SA, Astra Vagoane Arad і Siemens для виробництва повністю низькопідлогових трамваїв Imperio.

Рухомий склад

ред.

Румунська столиця використовує такі моделі трамваїв[2][4]: Bucur V2A/V2S/V3A/LF, Tatra T4. Imperio Metropolitan тощо.

Галерея

ред.

Маршрути

ред.
Кінцеві Схема руху
1 вул. Велика Коморна — бул. бана Манти[5][a]
3 вул. Мезеська — пл. Вільної Преси[7]
7 ст. Бухарест-Прогресул — пл. Злуки[8]
10 вул. Велика Коморна — бул. бана Манти[9][b]
11 вул. Складальників — мкрн. 16-го лютого[10]
14 пл. Св. Параскеви — Пантелімонське шосе[11]
16 пл. Св. Параскеви — промзона Піпера[12]
17 пл. Св. Параскеви — бул. Липового Озера[13]
19 «Хімопар» — вул. Складальників[14]
21 пл. Св. Юрія — віадук Колентіна[15]
23 4-та прохідна «FAUR» — вул. Складальників[16]
24 мкрн. Демероая — вул. Василе Пирвана[17]
25 ст. Бухарест-Прогресул — депо Мілітарь[18]
27 «Хімопар» — пл. Злуки[19]
32 депо Александрія — пл. Злуки[20]
36 промзона Республіка — промзона Піпера[21]
40 «Хімопар» — пл. Св. Параскеви[22]
41[c] пл. Вільної Преси — «Генча»[23]
44 мкрн. 16-го лютого — вул. Василе Пирвана[24]
45 вул. Мезеська — ст. Бухарест-Північний[25]
47 «Генча» — пл. Злуки[26]
55 пл. Св. Параскеви — Пантелімонське шосе[27]

Примітки

ред.
  1. дублює №10, але курсує проти годинникової стрілки[6]
  2. дублює №1, але курсує за годинниковою стрілкою[6]
  3. єдина офіційно швидкісна лінія