Бурка Микола Лук'янович
Микола Лук'янович Бурка (нар. 30 січня 1917 — 13 вересня 1973) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.
Микола Лук'янович Бурка | |
---|---|
Народження | 30 січня 1917 с. Кримське |
Смерть | 13 вересня 1973 (56 років) Васильків |
Поховання | Васильків |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1938–1948 |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
ред.Народився 17 (30) січня 1917 року в селі Кримське, нині Луганської області України у селянській родині. Українець. Закінчив 4 класи. Працював стрілочником на станції «Сентянівка».
У Червоній Армії в 1938-40 роках і З 1941 року. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. У діючій армії на фронтах німецько-радянської війни з лютого 1942 року.
Командир кулеметної роти 836-го стрілецького полку (240-ва стрілецька дивізія, 38-ма армія, Воронезький фронт) старший лейтенант Микола Бурка в ніч на 27 вересня 1943 року в числі перших переправився через річку Дніпро. Подолавши опір ворога, кулеметна рота старшого лейтенанта Бурки захопила плацдарм в районі села Лютіж Вишгородського району Київської області України і забезпечила переправу 836-го стрілецького полку. В одному з боїв на Лютізькому плацдармі воїни роти Миколи Бурки відбили чотири ворожі контратаки, знищивши близько роти гітлерівців.
29 жовтня 1943 року старшому лейтенанту Бурці Миколі Лук'яновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1840).
У 1946 році М. Л. Бурка закінчив курси «Постріл».
З 1948 року підполковник Бурка Микола Лук'янович у запасі. Жив у місті Васильків Київської області України. У 1948—1956 роках працював у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі на посаді командира курсантської роти, пізніше комендант училища. Помер 13 вересня 1973 року.
Вшанування пам'яті
ред.У Василькові є вулиця названа в честь Миколи Лук'яновича Бурки.
Література
ред.- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воєнвидав, 1987 — сторінка 219