Відкрити головне меню

Ві́ктор Па́влович Бу́рка (23 лютого 1966 — 5 січня 2015) — старший солдат батальйону ім. Кульчицького.

Бурка Віктор Павлович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Бурка Віктор Павлович.jpg
Загальна інформація
Народження 23 лютого 1966(1966-02-23)
Київ
Смерть 5 січня 2015(2015-01-05) (48 років)
Артемівськ
°дорожньо-транспортна пригода
поховання: Байкове кладовище
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування Емблема батальйону імені Кульчицького.png
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шляхРедагувати

Займався приватним підприємництвом. Брав активну участь в подіях Революції Гідності. З початком російсько-української війни на Майдані записався добровольцем.

Снайпер, 2-ге відділення 1-го взводу 3-ї роти, Київська окрема бригада, Північне ОТО НГУ, псевдо «Дядя Вітя».

Протягом 19 серпня — 6 жовтня брав участь у боях за Вуглегірськ. Січнем 2015-го відряджений на схід України — для забезпечення ротації підрозділів резервного батальйону ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького.

5 січня перебував в мікроавтобусі «Богдан», котрий при перевезенні взводу резервістів потрапив у ДТП поблизу Артемівська. З «Богданом» зіштовхнувся військовий «КрАЗ». Сергій Бабічев був досвідченим водієм, за свідченнями тих, хто вижив, до останнього намагався зробити все можливе для того, щоб уникнути зіткнення та врятувати побратимів, Бурка загинув від травм. Тоді загинуло 12 військовиків, серед них Ігор Каплуненко, Юрій Лінивенко, Роман Малюта, Володимир Матківський, Максим Щіпов, ще 21 зазнав травм, 17 січня від травм помер Ігор Дідач.

Без Віктора лишилася 21-річна донька.

Похований в місті Київ, Байкове кладовище.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

ДжерелаРедагувати