Бабічев Сергій Ігорович
Сергі́й І́горович Ба́бічев (15 лютого 1993, смт Сартана, Донецька область — 5 січня 2015, поблизу м. Бахмут, Донецька область) — молодший сержант Національної гвардії України.
| Бабічев Сергій Ігорович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 лютого 1993 Сартана | |
| Смерть |
5 січня 2015 (21 рік) Артемівськ (автомобільна аварія) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 Батальйон імені Кульчицького | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Закінчив Маріупольський професійний аграрний ліцей № 141. 2011 року призваний на строкову військову службу, яку проходив в київському з'єднанні внутрішніх військ МВС, у квітні 2013 року продовжив службу за контрактом. З початком бойових дій на Донбасі став на захист свого селища, Маріуполя і України.
Інструктор з водіння 1-го відділення взводу спеціальних автомобілів роти матеріально-технічного забезпечення в/ч 3066 Північного ОТО НГУ.
Січнем 2015-го відряджений на схід України — для забезпечення ротації підрозділів резервного батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького.
5 січня перебував за кермом мікроавтобуса «Богдан», котрий при перевезенні взводу резервістів на трасі Київ — Довжанський о 18:30 потрапив у ДТП поблизу міста Бахмут (колишня назва — Артемівськ). З «Богданом» зіштовхнувся військовий «КрАЗ». Сергій був досвідченим водієм, за свідченнями тих, хто вижив, до останнього намагався зробити все можливе для того, щоб уникнути зіткнення та врятувати побратимів. Тоді загинуло 13 військовиків, ще 21 зазнав травм.
Без Сергія лишились мама, вітчим, сестра, наречена.
Похований в Сартані.
Нагороди та вшанування пам'яті ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)
- 5 січня 2017 року у Сартані на фасаді будівлі Маріупольського професійного аграрного ліцею встановлено меморіальну дошку на честь Сергія Бабічева.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 січня[1][2].
Примітки ред.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 5 січня на YouTube
Джерела ред.
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Бабічев Сергій Ігорович [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Бабічев Сергій Ігорович [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Національної гвардії України
- У трагічній ДТП з військовими загинув маріполець Сергій Бабічев [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 6 січня 2015
- Загиблому солдату Нацгвардії в рідному селищі Сартана відкрили меморіальну дошку [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Національної гвардії України, 6 січня 2017
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |