Буніни — давній російський дворянський рід, що походить з Речі Посполитої.

Буніни
Герб роду
Рід
Буніни
Місце походження Річ Посполита
Держава Російська імперія
CMNS: House of Bunin у Вікісховищі

Походження та історія роду ред.

Існує кілька стародавніх дворянських родів Буніних, що походять, за переказами, від «чоловіка знатного» Семена (Симеона) Бунікевського (Бунковського[1], від польськ. Bonikowski[en]), який виїхав з Польщі в XV столітті в підданство до великого князя Василя Васильовича. Правнук його — Олександр Лаврентійович, служив по Володимиру, убитий при захопленні Казані (1552) і ім'я його записано в синодик московського Успенського собору на вічне поминання. Іван Бунін, стрілецький голова, мужньо відбив напад річпосполитських військ на Курськ (1634). Стольник Козьма Леонтійович за службу і хоробрість жалуваний маєтком (1676).[2]

При поданні документів для внесення роду в Бархатну книгу було представлено два родовідні розписи Буніних: Романа (08.03.1687) і Кузьми Буніна (1686)[3] .

Згідно з офіційними даними, родоначальниками були:

  1. Яків Іванович Бунін, онуки якого, Борис і Афанасій Федоровичі Буніни, були верстані помісними окладами (1649). Рід записаний в VI частину родовідної книги Рязанської губернії[4] ,
  2. Леонтій Клементійович Бунін, верстаний маєтком (1670). Рід записаний в VI частину родовідної книги Рязанської губернії,
  3. Яків Савелійович Бунін, московський дворянин, який жив наприкінці XVII століття. Рід внесений до родовідної книги Орловської та Воронезької губерній.

Давнього походження і роди Буніних, записані в VI частину родовідних книг Тамбовської, Оренбурзької і Уфимської губерній, але Герольдія урядового Сенату їх не затвердила і записала в II і III частини родоводної книги (за особистими заслугами).

Опис гербів ред.

Герб Буніних 1785 року ред.

У Гербовнику Онисима Титовича Князєва є печатка з гербом Афанасія Івановича Буніна: в щиті, що має срібне поле, зображений срібний єдиноріг, що скаче в правий бік по зеленому полю (польський герб Боньча). Щит увінчаний коронованим дворянським шоломом . Нашоломник: срібний єдиноріг, що виходить до половини. Колірна гамма намету не визначена[5][6] .

Герб. Частина VII. № 15. ред.

У щиті, що має лазурове поле, зображений перстень і навколо нього три довгастих срібних хреста. Щит увінчаний дворянським шоломом і короною зі страусовим пір'ям. Намет на щиті блакитний, підкладений сріблом. Герб внесений до Загального гербовника дворянських родів Російської імперії, частина 7, 1-е відд., стор. 15.

Відомі представники роду ред.

  • Буніни: Афанасій Тимофійович, Іван Афанасійович, Іван Тимофійович, Прохор Данилович — белевські городові дворяни (1627—1629).
  • Бунін Іван Опанасович — воєвода в Черпавському острозі (1637).
  • Бунін Микита — воєвода в Черні (1664—1665).
  • Буніни: Онисим Клементійович, Афанасій Федорович, Василь Борисович, Іван Афанасійович, Леонтій Клементійович, Микита Афанасійович — московські дворяни (1686—1692).
  • Бунін Леонтій — воєвода в Ольшанську (1677—1678).
  • Буніни: Алфім Іванович, Андрій і Артемій Романовичі, Кузьма Леонтійович, Лука Леонтійович, Лука Микитин — стольники (1692)[7][8] .
  • Бунін Афанасій Іванович — батько В. А. Жуковського.
  • Бунін Олексій Миколайович (1827—1906) — російський поміщик, батько письменника І. О. Буніна.
    • Бунін Юлій Олексійович (1857—1921) — російський поет, старший брат І. О. Буніна .
    • Бунін Іван Олексійович (1870—1953) — російський поет і письменник.
      • Муромцева-Буніна Віра Миколаївна (1881—1961) — перекладачка, мемуаристика, автор літературних статей. Дружина І. О. Буніна, племінниця С. А. Муромцева.
  • Буніна Анна Петрівна (1774—1829) — російська поетеса і перекладачка.
  • Бунін Іван Петрович (1773—1859) — капітан-лейтенант, засновник кронштадтського морського зібрання[9], брат Анни Петрівни.

Примітки ред.

  1. Часть 7 Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи. Изд. 04.10.1803. стр. 15. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 2 жовтня 2020.
  2. Сост. граф Александр Бобринский.  Дворянские роды, внесенные в Общий Гербовник Всероссийской Империи: в 2-х т. — СПб, тип. М. М. Стасюлевича, 1890. Автор: Бобринский Александр Алексеевич (1823—1903). Часть I. Бунины. стр.513.
  3. Сост: А. В. Антонов. Родословные росписи конца XVII века. -  Изд. М.: Рос.гос.арх.древ.актов. Археогр. центр. Вып.6. 1996 г. Бунины. стр. 104. ISBN 5-011-86169-1 (Т.6). ISBN 5-028-86169-6.
  4. Лихарев М.П. Алфавитный список дворянских родов Рязанской губернии, внесенных в дворянскую родословную книгу по 1-е января 1893 года. — Рязань : тип. М.С. Орловой, 1893. — С. 19.
  5. Сост. А. Т. Князев. Гербовник Анисима Титовича Князева 1785 года.  Издание С. Н. Тройницкий 1912г. Ред., подгот. текста, послесл.   О. Н. Наумова. — М. Изд. «Старая Басманная». 2008г. Бунины. стр. 39. ISBN 978-5-904043-02-5.
  6. У. Г. Иваск. О Гербовнике Князева.// Русский архив. 1912г. № 5. стр. 3.
  7. Чл.археогр.ком. А. П.  Барсуков (1839—1914). Списки городовых воевод и других лиц воеводского управления Московского государства XVII столетия по напечатанным правительственным актам. — СПб. тип М. М. Стасюлевича. 1902г. Бунины. стр. 445. ISBN 978-5-4241-6209-1.
  8. Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях.  М., Типогр: С. Селивановского. 1853г. Бунины. стр. 43.
  9. Бунин, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

Див. також ред.

Література ред.