Бунвіль (Арканзас)

місто, США, штат Арканзас

Бунвіль (англ. Booneville) — місто (англ. city) в США, в окрузі Логан штату Арканзас. Населення — 3990 осіб (2010[1]).

Місто
Бунвіль
англ. Booneville

Координати 35°08′23″ пн. ш. 93°55′17″ зх. д. / 35.13972222224977315° пн. ш. 93.92138888891678050° зх. д. / 35.13972222224977315; -93.92138888891678050Координати: 35°08′23″ пн. ш. 93°55′17″ зх. д. / 35.13972222224977315° пн. ш. 93.92138888891678050° зх. д. / 35.13972222224977315; -93.92138888891678050

Країна США
Штат Арканзас
Округ Логан
Дата заснування 1878
Площа 10,62 км²
Висота центру 153  м
Населення 3990 осіб (2010[1])
Густота населення 375,71  осіб/км²
Часовий пояс UTC−06:00, влітку [[UTCПомилка виразу: незрозумілий розділовий знак «:»Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «:»]]
Телефонний код 479
Поштовий індекс 72927
Код FIPS 0507720
GeoNames 4102622
OSM r6678705  ·R
Бунвіль. Карта розташування: США
Бунвіль
Бунвіль
Бунвіль (США)
Бунвіль. Карта розташування: Арканзас
Бунвіль
Бунвіль
Бунвіль (Арканзас)
Мапа

Географія ред.

Бунвіль розташований в долині заплави річки Арканзас між горою Уошито та плато Озарк на висоті 153 метрів над рівнем моря за координатами 35°08′23″ пн. ш. 93°55′07″ зх. д. / 35.13972° пн. ш. 93.91861° зх. д. / 35.13972; -93.91861 (35.139747, -93.918654)[2]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 10,62 км², з яких 10,57 км² — суходіл та 0,05 км² — водойми.

У межах міста перетинаються дві автомагістралі: AR 10 та AR 23.

Демографія ред.

Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1880275
189049680.4%
190098899.2%
1910163165.1%
1920219934.8%
19302099−4.5%
1940232410.7%
195024334.7%
1960269010.6%
1970323920.4%
1980371814.8%
199038042.3%
200041178.2%
20103990−3.1%
20203809−4.5%
Десятилітній перепис в США[3]
2014 Estimate[4]

Згідно з переписом 2010 року[1], у місті мешкало 3990 осіб у 1579 домогосподарствах у складі 1036 родин. Густота населення становила 376 осіб/км². Було 1852 помешкання (174/км²).

Расовий склад населення:

До двох чи більше рас належало 2,9 %. Іспаномовні складали 3,2 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 26,0 % — особи молодші 18 років, 56,5 % — особи у віці 18—64 років, 17,5 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 37,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 91,6 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 85,9 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 40 614 долари США (медіана — 26 878), а середній дохід на одну сім'ю — 48 013 долари (медіана — 33 790). Медіана доходів становила 34 209 доларів для чоловіків та 27 067 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 33,1 % осіб, у тому числі 46,3 % дітей у віці до 18 років та 9,4 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 1405 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 33,5 %, виробництво — 16,7 %, роздрібна торгівля — 7,5 %, публічна адміністрація — 6,7 %.

Перепис 2000 року
 
Частина головної вулиці Бунвіля, знімок кінця XIX століття

За даними перепису населення 2000 року[5] в Бунвілі мешкало 4117 осіб, 1109 сімей, налічувалося 1619 домашніх господарств і 1863 житлових будинки. Середня густота населення становила близько 388,4 осіб на один квадратний кілометр. Расовий склад Бунвіль за даними перепису розподілився таким чином: 96,62% білих, 0,05% — чорних або афроамериканців, 1,12% — корінних американців, 0,27% — азіатів, 0,05% — вихідців с тихоокеанських островів, 1,72% — представників змішаних рас, 0,17% — інших народів. Іспаномовні склали 0,87% від усіх жителів міста.

З 1619 домашніх господарств в 34,8% — виховували дітей віком до 18 років, 51,3% представляли собою подружні пари, які спільно проживали, в 13,3% сімей жінки проживали без чоловіків, 31,5% не мали сімей. 28,5% від загального числа сімей на момент перепису жили самостійно, при цьому 16,2% склали самотні літні люди у віці 65 років та старше. Середній розмір домашнього господарства склав 2,48 особи, а середній розмір родини — 3,01 особи.

Населення міста за віковим діапазоном за даними перепису 2000 року розподілилося таким чином: 28,0% — жителі молодше 18 років, 8,1% — між 18 і 24 роками, 26,4% — від 25 до 44 років, 20,0% — від 45 до 64 років і 17,5% — у віці 65 років та старше. Середній вік мешканця склав 36 років. На кожні 100 жінок в Бунвілл припадало 88,9 чоловіків, у віці від 18 років та старше — 82,1 чоловіків також старше 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство в місті склав 26 627 доларів США, а середній дохід на одну сім'ю — 31 012 доларів. При цьому чоловіки мали середній дохід в 25 238 доларів США на рік проти 20 092 долара середньорічного доходу у жінок. Дохід на душу населення в місті склав 13 076 доларів на рік. 13,1% від усього числа сімей в населеному пункті і 18,4% від усієї чисельності населення перебувало на момент перепису населення за межею бідності, при цьому 22,0% з них були молодші 18 років і 23,9% — у віці 65 років та старше.

Протитуберкульозний санаторій штату ред.

 
Адміністративний будинок ліворуч та головна будівля (імені Лео Найберга) санаторію — праворуч
 
Частина головної вулиці Бунвіля, знімок кінця XIX століття

1909 року в п'яти кілометрах на південь від Бунвіля був введений в дію комплекс протитуберкульозного санаторію штату, призначений для лікування білих жителів Арканзасу, хворих на туберкульоз. До моменту свого закриття 1973 року через санаторний комплекс проходило понад 70 тисяч пацієнтів на рік. 1941 року було здано в експлуатацію головну будівлю санаторію, її будівництво спонсорував колишній пацієнт лікарні й колишній член законодавчих зборів штату Лео Найберг, на ім'я якого і був названий новоспечений комплекс. Протитуберкульозний санаторій в Бунвілі отримав широку світову популярність, як одна з найбільш успішних та оснащених лікарень туберкульозу на свій час.

Санаторно-курортний комплекс мав незалежну від міста інфраструктуру, що включала в себе кілька гуртожитків та будинків для культурно-масового дозвілля співробітників лікарні, каплицю, пральню, молочний комбінат, водоочисні споруди, власну телефонну станцію та навіть власну пожежну частину. Штат співробітників лікарні становив близько трьохсот осіб, а загальна чисельність пацієнтів та персоналу санаторію постійно була в десятки разів вище, ніж чисельність поруч розташованого міста Бунвіль.

З прийняттям на озброєння медиків більш ефективних засобів боротьби з туберкульозом, кількість пацієнтів санаторію стало неухильно знижуватися, і в кінцевому підсумку лікарня була закрита 1973 року. Останнім часом в комплексі колишнього санаторію розміщується Бунвільський корекційний центр (англ. Booneville Human Development Center), який в рамках державної програми працює з людьми з малим та середнім рівнями розумової відсталості, а також з іншими факторами відхилень у розвитку.

Відомі уродженці та жителі ред.

Примітки ред.

  1. Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.

Джерела ред.

  1. а б в American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  2. Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  3. Census of Population and Housing. Census.gov. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
  4. Annual Estimates of the Resident Population for Incorporated Places: 1 квітня 2010 to 1 липня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
  5. [[https://web.archive.org/web/20080521160844/http://factfinder.census.gov./ Архівовано 2008-05-21 у Wayback Machine.] Сайт Бюро перепису населення США]

Посилання ред.