Бузівська волость (Таращанський повіт)

волость Таращанського повіту Київської губернії

Бузівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Бузівка.

Бузівська волость
Центр Бузівка
Площа 16 715 (1886)
Населення 8849 осіб (1886)
Густота 48.5 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 8849 осіб (4413 чоловічої статі та 4436 — жіночої), 1013 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7505 6588
Приватної власності 6757 4312
Іншої власності 259 194
Загалом 16715 13315

Поселення волості:

  • Бузівка — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 2390 осіб, 273 двори, православна церква, каплиця, православна та католицька школа, 5 постоялих будинків, 2 водяних млини.
  • Житники — колишнє власницьке село, 1094 особи, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Марійка — колишнє власницьке село, 812 осіб, 111 дворів, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Вільшанка — колишнє власницьке село, 573 особи, 84 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Пугачівка — колишнє власницьке село, 1214 осіб, 185 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Сабадаш — колишнє власницьке село, 769 осіб, 94 двори, православна церква, 2 православні каплиці, школа, постоялий будинок.
  • Шуляки — колишнє власницьке село, 1454 особи, 123 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 3 водяних млини.

Старшинами волості були:

  • 1909 року — Андрій Пилипович Поліщук[2],[3];
  • 1910-1912 роках — Пилип Андрійович Яремчук[4],[5];
  • 1913-1915 роках — Григорій Романович Покуль[6].

Джерела ред.

Посилання ред.

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.