Бугульминсько-Белебеївська височина

Бугульминсько-Белебеївська височина (рос. Бугульми́нско-Белебе́евская возвы́шенность)  — плоскоступенчата, вододільна височина (висота 200–400 м) у Приураллі, межиріччя річок Білої, Ками і Волги (в межах Татарстану, Башкортостану, Самарської і Оренбурзької області Росії).

Бугульминсько-Белебеївська височина
54°54′ пн. ш. 52°42′ сх. д.
Країна	Росія
Тип	височина
Бугульминсько-Белебеївська височина Бугульминсько-Белебеївська височина (Росія)
Бугульминсько-Белебеївська височина у Вікісховищі

Складена вапняками, пісковиками, алевролітами і глинами; зустрічаються карстові провалля і печери. Глибокі долини річок розчленовують височину на низку увалів.

Лісостепи і степи сильно змінені людиною - розорані.

На території Бугульминсько-Белебеївської височини розташовані декілька родовищ нафти: Туймазінське, Усень-Іванівське, Шкаповське, Ромашкинське.

Рельєф ерозійний, розчленований річками (глибина врізання русла річок від 100 до 150 м).

Бугульминско-Белебєївська височина розташована в північно-лісостеповій, лісостеповій і південно-лісостеповій підзоні лісостепової провінції Високого Заволжя. У ландшафті характерне поєднання широколистяних (дуб), дрібнолистих (береза) і широколистяних-хвойних лісів з луговими степами. Присутні різнотравні степи з ковилою і кам'янисті степи з чагарниками з бобівника, вишні, терну, чилігі. Ландшафт з вертикальною диференціацією: вершини сиртів мають лісів більше сильніше, ніж пологі схили.

Посилання

• Велика Радянська енциклопедія [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]