Буалем Сансаль

алжирський франкомовний письменник

Буалем Сансаль (фр. Boualem Sansal, араб. بوعلام صنصال‎ нар. 10 жовтня 1949, Теніет-ель-Хад[fr], Французький Алжир) — алжирський письменник, що пише французькою мовою. Лауреат численних літературних премій. Кавалер ордена Мистецтв та літератури (2012)[4].

Буалем Сансаль
ср.-атл. там. ⴱⵓⴰⵍⴰⵎ ⵙⴻⵏⵚⴰⵍ
Народився 15 жовтня 1949(1949-10-15)[1][2][…] (74 роки)
Théniet El Hadd, Théniet El Had Districtd, Тіссемсілт, Алжир
Країна  Алжир
Місце проживання Бумердес
Діяльність письменник, інженер, педагог, бізнес-директор, посадова особа, есеїст
Alma mater National Polytechnic Schoold і Télécom Parisd
Мова творів французька
Magnum opus The Oath of the Barbariansd, The German Mujahidd, 2084: Кінець світу і Q67430110?
Членство Académie des sciences d'outre-merd
Конфесія атеїзм
Автограф
Нагороди

CMNS: Буалем Сансаль у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Тенієт-ель-Хад 10 жовтня 1949 року. Батько, Абделькадер Сансаль, був вихідцем із заможної родини в Марокко, звідки втік до Алжиру. Мати, Хаджіджа Беналлуш, мала європейську освіту. Буалем закінчив Національну політехнічную школу[en] в Алжирі з дипломом інженера. Потім здобув ступінь доктора економічних наук. Працював учителем, консультантом, підприємцем та старшим державним службовцем у міністерстві промисловості Алжиру[5].

Почав писати у п'ятдесят років[5], після того, як був звільнений з державної служби через те, що виступив проти насильницької арабізації освіти та зростання ісламізму. Початок творчого шляху письменника припав на час громадянської війни в Алжирі. Незважаючи на цензуру і погрози на свою адресу, Буалем, разом із дружиною та двома дочками, як і раніше, живе на батьківщині в Бумердесі[6]. Письменник послідовно виступає проти зростання ісламського екстремізму в Алжирі та за збереження інтелектуальних та моральних основ алжирського суспільства[7] .

Твори ред.

  • «Клятва варварів» (фр. Le Serment des barbares, 1999)
  • «Божевільне дитя порожнього дерева» (фр. L'Enfant fou de l'arbre creux, 2000)
  • «Скажи рай» (фр. Dis-moi le paradis, 2003)
  • «Харрага» (фр. Harraga, 2005)
  • «Німецька Село, або Щоденник братів Шиллерів» (фр. Le Village de l'Allemand ou Le Journal des frères Schiller, 2008)
  • «Вулиця Дарвіна» (фр. Rue Darwin, 2011)
  • «2084: Кінець світу» (фр. 2084: la fin du monde (2015)
  • «Потяг на Ерлінген» (фр. Le Train d'Erlingen, 2018)
  •  «Абрагам, або П'ятий альянс» (фр. Abraham ou La Cinquième alliance, 2020)
  • «Лист дружби, поваги й застереження націй на Землі» (фр. Lettre d’amitié, de respect et de mise en garde aux peuples et aux nations de la terre; Gallimard, 2021)

Переклади українською ред.

Нагороди ред.

У 2012 році за роман «Вулиця Дарвіна» Буалем був удостоєний Премії за арабський роман[fr], але не отримав нагороду через участь у Єрусалимському міжнародному літературному фестивалі[en][4]. На критику з боку опонентів письменник відповів: «Я займаюся літературою, а не війною… Література не єврейська, арабська чи американська. Вона розповідає історії, адресовані всім»[8] .

Примітки ред.

  1. NooSFere — 1999.
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. BD Gest'
  4. а б Toi Staff. Award-winning Algerian author denied cash prize for visiting Israel. Arab ambassadors withdraw prize from Boualem Sansal because he attended Jerusalem Writers Festival; Hamas accused him of ‘treason’ against the Palestinians. www.timesofisrael.com (англ.). Times of Israel. Процитовано 26.7.2020.
  5. а б Suzanne Toczyski. Bay Area Francophile List This Week!. www.sonoma.edu (англ.). Sonoma State University. Процитовано 26.7.2020.
  6. International Festival of Literature Berlin. Boualem Sansal. www.culturebase.net (англ.). Culturebase. Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 26.7.2020.
  7. Avirama Golan. Standing fast. www.haaretz.com (англ.). Haaretz. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 26.7.2020.
  8. Grégoire Leménager. Comment Boualem Sansal a fini par recevoir le prix du Roman arabe. www.bibliobs.nouvelobs.com (англ.). Bibliobs. Процитовано 26.7.2020.

Посилання ред.