Бруно Абаканович
Бруно Абданк-Абаканович (пол. Bruno Abdank-Abakanowicz; 6 жовтня 1852, Вількомир, Ковенської губернії, Російської імперії (нині м.Укмерге, Литва) — 29 серпня 1900, Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя Парижа) — російський і польський математик, інженер-електротехнік, мостобудівник.
Бруно Абаканович | |
---|---|
пол. Bruno Abakanowicz | |
Народився | 6 жовтня 1852 Вількомір, Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія |
Помер | 29 серпня 1900 (47 років) Сен-Мор-де-Фоссе, Париж, Франція |
Країна | Російська імперія Республіка Польща |
Діяльність | математик, інженер-Електротехніка, Винахідник, |
Галузь | нарисна геометрія, механіка і mathematical instrumentd |
Alma mater | Ризький технічний університет |
Знання мов | польська |
Заклад | Національний університет «Львівська політехніка» |
Magnum opus | Integraphd[1] і спірограф[2][3] |
Рід | Абакановичі |
Автограф | |
Нагороди | |
Біографія
ред.Представник шляхетського роду Абданк татарського походження.
Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування та доріг. Потім пройшов габілітацію в галузі механіки у Львівській Політехнічній школі та у 1876—1881 році був у ній приват-доцентом ; читав лекції з нарисної геометрії та статики, будівельної механіки.
З 1881 оселився в Парижі, де займався електротехнікою; створив підприємство із виробництва міського електромеханічного обладнання.
З 1878 співпрацював з журналом «Нива», опублікував ряд статей у галузі природничих наук та промисловості. З 1900 року вів розділ наукової хроніки журналу «Атенеум».
У 1889 році він представляв США на Всесвітній виставці в Парижі .
У 1889 році був нагороджений Орденом Почесного легіону .
Як великий аматор живопису та мистецтва допомагав польському художнику А. Ґеримському. Підтримував тісні дружні стосунки з письменником Генриком Сенкевичем .
Жив у власній віллі в передмісті Парижа — Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку Château de Costaérès на острівці в Перрос-Гірек (Франція).
Винахідницька діяльність
ред.Б.Абакановичу належить низка винаходів, серед інших:
- Інтеграф, пристрій є різновидом Інтегратора і використовуваний для розрахунку чисельних значень інтегралів за допомогою графічного методу (запатентований в 1880),
- Параболограф
- електричний дзвінок призначений для використання на залізничних лініях
- електричну лампу власної системи та інші.
Вибрані публікації
ред.- Zarys statyki wykreślnej (1876),
- Integrator, krzywa całkowa i jej zastosowanie w mechanice budowniczej,
- Nowe drogi nauki i przemysłu (1878),
- Integrator (1880),
- Integrator. Krzywa całkowa i jej zastosowania w mechanice budowniczej (1880),
- Integratory (1882),
- Про новий integrameterze (1882),
- Nowy sposób budowy zwojow do machin dynamo-elektrycznych (1884) та інших.