Відкрити головне меню

Бруно Карлович Бруновський — російський геолог та геохімік. Учень Володимира Вернадського. Репресований у СРСР.

Бруновський Бруно Карлович
рос. Бруновский Бруно Карлович
Народився 3 лютого 1900(1900-02-03)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 листопада 1938(1938-11-13) (38 років)
поселення Заболоченний, Сусуманський район, Магаданська область
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів геохімія
Заклад Державний радієвий інституті[ru]
Науковий керівник Володимир Вернадський
Вчителі Вернадський Володимир Іванович

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Петербурзі, в сім'ї бухгалтера торгового дому російського й іноземного лісу й фанери «Роберт Дітлер». Родина німецького походження. Закінчивши гімназію, 1919 року переїхав з родиною до селища Селіжарово, де викладав хімію у школі. 1921 року познайомився з Володимиром Вернадським. У 1922 році повернулися до Петрограда, де Бруновський почав працювати в Державному радієвому інституті[ru], заснованому Вернадським. Паралельно у 1923 році вступив до ЛДУ як вільний слухач, але диплома так і не отримав. Вернадський призначив його керувати радіобіологічним відділенням новоствореної Біогеохімічної лабораторії у тому 1928 році.[1]

Заарештований уночі проти 11 березня 1938 року.[2] Вернадський писав листи прокурору Вишинському, вимагав звільнити доброго спеціаліста. Але 1942 року в його листах з'являється згадка, що нібито Бруновський утопився при аварії пароплаву, який перевозив в'язнів у Сибіру.[3]

Наукова діяльністьРедагувати

Восени 1922 року брав участь в експедиції на Туя-Муюнський радієвий рудник[ru].[1]

На запрошення геохіміка Олександра Ферсмана очолив у Мінералогічному музеї АН СРСР[ru] рентгенівську лабораторію, для якої в Німеччині було замовлено рентгенівський апарат з чотирма конденсаторами-барабанами на 200 кВ. У лабораторії, окрім Бруновського, працювала Олена Полікарпівна Мещерикова. Консультував Бруновського британський піонер рентгеноструктурного аналізу Джон Бернал[en]. В лабораторії використовували метод порошкової дифракції, а також вирощували монокристали для аналізу дифракції. Бруновському вперше в СРСР вдалося розшифрувати структуру складних речовин: осмірідію[en] та катаплеїту.[4]

Наукові праціРедагувати

Автор близько 30 наукових публікацій, у тому числі закордонних.[1]

  • Шубников, А. В., & Бруновский, Б. К. (1928). О пиезоэлектричестве аморфных и кристаллических тел в электрическом поле. Известия Российской академии наук. Серия математическая, (4), 367—374. (рос.)
  • Бруновский, Б. К., & Кунашева, К. Г. (1930). О содержании радия в некоторых растениях. Докл. АН СССР (Vol. 20, p. 537).
  • Б. К. Бруновский. О концентрации радиоактивности в живых организмах. Труды Биогеохимической лаборатории. Т. I. Л: Изд-во Академии наук, 1930. 78 с. (с. 75-78) (рос.)
  • Звягинцев, О. Е., & Бруновский, Б. К. (1932). Об осмистом иридии. Изв. ин-та по изучению платины АН СССР, (9), 31.
  • Б. Бруновский. Концентрация радия организмами .Труды Биогеохимической лаборатории. Т. II. Л: Изд-во Академии наук, 1932. 121 с. (с. 9—26)(рос.)
  • Бруновский, Б. И., & Кунашева, К. Г. (1935). Некоторые данные относительно содержания радия в растениях и водах. Труды Биогеохимической лаборатории, 3., с. 31 (рос.)
  • Бруновский, Б. К., & Кунашева, К. Г. (1936). ИССЛЕДОВАНИЕ РЯСКИ И ВОДЫ НА СОДЕРЖАНИЕ РАДИОАКТИВНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ТОРИЕВОГО РЯДА. В сб.:«Академику ВИ Вернадскому к пятидесятилетию научной и педагогической деятельности:», Изд-во АН СССР.
  • Антипов-Каратаев, И. Н., Бруновский, В. К., & Роде, А. А. (1937). Химическое и рентгенографическое исследования коллоидных фракций некоторых почвенных разностей СССР. Почвенный поглощающий комплекс и вопросы земледелия». М., Изд-во ВАСХНИЛ.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Он не может быть заменен никем... // Природа. — 1991. — Вип. 9. — С. 126-128.(рос.)
  2. Современные тенденции развития биогеохимии. Тр. Биогеохим. лаб. (М.: ГЕОХИ РАН) 25. 2016: 35-36: 577. ISBN 978-5-905049-15-6. (рос.)
  3. ЮДОВИЧ Я.Э. РАЗГНЕВАННЫЙ ВЕРНАДСКИЙ: ЛИРИЧЕСКИЙ ЭТЮД. УРАЛЬСКИЙ ГЕОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ, № 6 (108), 2015. С. 60-71. ISSN: 2219-1208(рос.)
  4. Лаборатория кристаллохимии минералов имени академика Н.В.Белова. Группа рентгеноструктурного анализа. ИГЕМ РАН(рос.)