Вікіпедія

Брахім Саадун

Брахім Саадун (араб. إبراهيم سعدون‎, трансліт. Ibrāhīm Saʻdūn; нар. 21 серпня 2000) [a] — марокканець, колишній студент Київського політехнічного інституту, який пішов до лав Збройних сил України як боєць-добровольець. Після захоплення він був показово засуджений до смертної кари Верховним судом самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР).

Брахім Саадун
Народився 21 серпня 2000(2000-08-21) (23 роки)
Мекнес, Марокко
Країна  Марокко
 Україна
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського

Був засуджений за найманство та тероризм. Національна рада з прав людини Марокко заявила, що вирок був нелегітимним і не відповідає міжнародним стандартам, також зазначивши, що Брахіма помістили в надзвичайні обставини примусу.[1]

Молодість, навчання, військова служба ред.

Брахім Саадуне — марокканець, який у 2019 році переїхав до України, щоб вивчати аерокосмічну інженерію та космічні науки в Київському політехнічному інституті на факультеті аеродинамічних і космічних технологій[2] Його привабила якість освіти і ціна. Після прибуття в Україну він рік проходив військову підготовку як обов'язкову вимогу до вивчення аерокосмічних технологій. Як наслідок, за словами його родини, Брахім отримав українське громадянство[3] на додаток до громадянства Марокко.[4]

Під час навчання в університеті він познайомився з кількома громадянами України, які стали його друзями, особливо в андеграундному середовищі.[5] Його друзі описують Брахіма як освіченого та доброзичливого студента, який вільно володіє трьома мовами та володіє базовими знаннями двох інших. Він умів прив'язувати до себе людей своїм гумором і знаннями. Друзі кажуть, що він відчував такий зв'язок з Україною, що був готовий померти за країну. Він розумів ризики і був готовий прийняти наслідки.[6]

У листопаді 2021 року Брахім відклав навчання, щоб піти добровольцем до лав Збройних сил України, підписавши контракт. Його дівчина каже в інтерв'ю, що він не дуже говорив про це рішення заздалегідь.[7] Він пішов в армію, щоб боротися з «несправедливістю», а також отримати військовий досвід, який, за словами його друзів, був важливим, оскільки його тато був військовим.[8] В армії служив водієм і перекладачем, оскільки володів російською, українською, французькою, арабською та берберською мовами.[9]

Вторгнення Росії в Україну у 2022 ред.

За кілька місяців до вторгнення він був направлений до Маріуполя, служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти. До війни Україна була популярною країною для навчання, а марокканці були другою за чисельністю групою іноземних студентів у країні (після індійців). Коли почалося російське вторгнення, Марокко розпочало велике повернення громадян, і він мав бути репатрійований через Польщу.[10] За даними уряду Марокко, більшість студентів повернулися до Марокко.[6]

Після початку вторгнення він воював разом з українськими силами в обложеному Маріуполі. Брахім був захоплений російськими військами в середині квітня 2022 року, коли його підрозділ здійснив невдалу спробу прориву з Маріуполя. Інші джерела повідомляють, що він був захоплений 12 березня у Волноваському районі Донецької області.[8] Після цього на російському Першому телеканалі показали відео допиту, де його зобразили найманцем. Як повідомляється, на цьому кадрі він сказав, що був дуже наляканий у момент захоплення.[11] Брахім Саадуне не визнав себе винним у «найманстві», але визнав участь у бойових діях.[12]

Судовий процес у ДНР ред.

Після того, як він потрапив у полон, його доставили до Донецька і судили разом із двома британськими бійцями, Ейденом Асліном і Шоном Піннером (який раніше допомагав Брахіму через Facebook приєднатися до військових сил). Після показового суду його засудили до страти. Призначений Брахіму адвокат Олена Весніна після суду заявила, що не очікувала вироку, і назвала його «дуже суворим».[13]

Легітимність як статусу найманця, так і смертного вироку викликає великий сумнів, починаючи з того, що ДНР юридично розглядається як частина України більшістю країн, а ні в Україні, ні в Росії[12] навіть не було юридично можливої смертної кари в час суду.[14]

Трійця отримала однакові вироки в одному судовому процесі. Організація Об'єднаних Націй заявила, що ці смертні вироки можуть бути військовим злочином.[15] За словами Росії, у нього є місяць на оскарження, у разі успіху вирок може бути зменшено до 25 років або довічного ув'язнення.[16]

12 червня глава «ДНР» Денис Пушилін заявив, що не можна проявляти милосердя ні до Брахіма, ні до інших бойовиків, заявивши, що «вони прийшли в Україну вбивати мирних жителів за гроші. Тому я не бачу умов для будь-якого пом'якшення чи зміни вироку»[17].

Після суду російський пропагандист Володимир Соловйов у своєму популярному телешоу обговорював різні способи вбити тріо, обговорюючи, чи розстрілювати, вішати, розрізати на частини чи відпускати за викуп.[18]

За словами його дівчини, вирок Брахіму може бути наслідком спроби «підвищити йому ціну», однак вона не знає, чого хочуть росіяни за нього. Востаннє вона розмовляла з ним 27 березня[9].

13 червня Рада з прав людини Марокко розкритикувала дипломатичне мовчання країни щодо судового процесу, закликавши країну втрутитися та надіслати адвокатів, щоб допомогти Брахіму.[19] З боку марокканської громадськості та медіа-професіоналів також надходить все більше звернень, які сумніваються в дипломатичному мовчанні країни з цього питання, а рух у соціальних мережах розвивається. Інші групи, такі як Мароккансько-російська асоціація дружби, звернулися безпосередньо до Росії з проханням втрутитися з гуманітарних міркувань.[20] Станом на середину червня єдиним коментарем дипломатичного персоналу країни є те, що неназваний дипломат у Києві оприлюднив коротку заяву про те, що Саадуне утримується «організацією, невизнаною ООН або Королівством Марокко».[21]

17 червня Європейський суд з прав людини виніс екстрене рішення від імені представника Брахіма, який 14 червня звернувся до суду. Суд зобов'язав Росію забезпечити невиконання смертної кари. Суд підкреслив, що Росія все ще зобов'язана дотримуватися правил суду. У суді також повідомили, що розглядають питання підсудності, оскільки Брахім утримується міжнародно невизнаною ДНР.[22] Раніше в червні російська Держдума прийняла закон про припинення юрисдикції суду в Росії, але станом на середину червня він не підписаний.[23]

21 червня сестра Брахіма повідомила, що місцева преса в Марокко та багато людей у соціальних мережах відсвяткували вирок її братові. The Guardian зазначає, що проросійські погляди більш поширені на Близькому Сході та в Африці, ніж у Європі.[24]

Примітки ред.

  1. ↑ Moroccan sentenced to death is a victim of Russian ‘games’, friends say. The Guardian. 11 червня 2022.
  2. ↑ Moroccan Man Who Fought With Ukraine Sentenced to Death in Donetsk. moroccoworldnews.com. 11 червня 2022.
  3. ↑ Reuters (13 червня 2022). Moroccan sentenced to death in Donetsk has Ukrainian nationality, is not a mercenary, his father says. Reuters (англ.). Процитовано 13 червня 2022.
  4. ↑ U.K. Condemns Death Sentence Handed To Foreign Fighters By Separatist Court In Ukraine. Radio Free Europe/Radio Liberty. 11 червня 2022.
  5. ↑ Save Brahim: Kyiv clubbing community appeals for release of captured soldier. Mixmag. 11 червня 2022.
  6. ↑ а б Student Brahim wilde Oekraïne beschermen, maar krijgt nu de doodstraf (нід.). Nederlandse Omroep Stichting. 11 червня 2022.
  7. ↑ What we know about Moroccan man sentenced to death in DNR. European Radio for Belarus. 11 червня 2022.
  8. ↑ а б Марокканця і британців, які пішли до ЗСУ, хочуть стратити у Донецьку. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
  9. ↑ а б Polska, Grupa Wirtualna (13 червня 2022). Rosjanie chcą się targować? Dziewczyna skazańca przemówiła. o2.pl (пол.). Процитовано 14 червня 2022.
  10. ↑ Ce que l'on sait de l'affaire Brahim Saadoun, le jeune marocain condamné à mort au Donbass. Médias24 (fr-FR) . 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  11. ↑ Aamari, Oussama. Moroccan Who Fought With Ukraine to Face Trial in Donetsk. moroccoworldnews.com (англ.). Процитовано 11 червня 2022.
  12. ↑ а б Brahim Saadoun, the Moroccan sentenced to death for participating in the war in Ukraine. larazon.es (ісп.). 11 червня 2022.
  13. ↑ خلاف مع والده/ شاب تائه/ يعتبر الأمر مجرد لعبة.. محامية إبراهيم سعدون تكشف معطيات مهمة عن موكلها. كيفاش (араб.). Процитовано 15 червня 2022.
  14. ↑ Vasilyeva, Nataliya (9 червня 2022). British fighters Aiden Aslin and Shaun Pinner sentenced to death by Russian-backed court (en-GB) . The Daily Telegraph. ISSN 0307-1235. Процитовано 9 червня 2022.
  15. ↑ Moroccan fighter sentenced to death is 'victim of this war,' friend says. Deutsche Welle. 11 червня 2022.
  16. ↑ Latrech, Oumaima. Brahim Saadoun: ‘I Wanted to Live, See the People I Love Again’. moroccoworldnews (англ.). Процитовано 12 червня 2022.
  17. ↑ Kilner, James (12 червня 2022). No mercy for death row British fighters Aiden Aslin and Shaun Pinner, says rebel leader. The Telegraph (en-GB) . ISSN 0307-1235. Процитовано 12 червня 2022.
  18. ↑ Conversaţie suprarealistă la televiziunea rusă: "Îi spânzurăm sau îi tăiem?". Mediafax.ro (рум.). Процитовано 14 червня 2022.
  19. ↑ Oussama, Aamari. Brahim Saadoun Sentence: CNDH Calls on Morocco to Intervene. moroccoworldnews.com (англ.). Процитовано 13 червня 2022.
  20. ↑ مطالب بتدخل السلطات في قضية الطالب إبراهيم سعدون. اليوم 24 – أخبار اليوم على مدار الساعة (араб.). Процитовано 15 червня 2022.
  21. ↑ Bakbach, Soulaimane. Moroccan public push for Ukraine death sentence citizen’s release. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
  22. ↑ ECHR orders Russia to prevent execution of Moroccan who fought for Ukraine. www.aa.com.tr. Процитовано 17 червня 2022.
  23. ↑ Russian State Duma Votes To Quit European Court Of Human Rights. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 17 червня 2022.
  24. ↑ ‘He’s been betrayed’: sister of Moroccan man captured in Ukraine pleads for help. The Guardian (англ.). 21 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брахім_Саадун&oldid=38478711