Брахилептура плямистовуса

Брахілептура плямистовуса

Brachyleptura (Paracorymbia) maculicornis, De Guer, 1775

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera)
Надряд:	Голометабола (Holometabola)
Ряд:	Жуки (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:	Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:	Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина:	Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина:	Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід:	Брахилептура (Brachyleptura Casey, 1924)
Вид:	Брахилептура плямистовуса (B. maculicornis)

Біноміальна назва

Brachyleptura (Paracorymbia) maculicornis
De Guer, 1775

Посилання

Вікісховище:	Stictoleptura maculicornis
EOL:	350652
NCBI:	1501852

Брахилепту́ра плямистову́са (лат. Brachyleptura (Paracorymbia) maculicornis, De Guer, 1775 = Brachyleptura maculicornis var. carlitensis Villiers, 1978 = Corymbia maculicornis (DeGeer) Sama, 1988 = Leptura maculosa Gmelin, 1790 = Stictoleptura maculicornis (DeGeer) Sama, 2002) — жук з родини Жуків-Вусачів.

Поширення ред.

B. maculicornis – європейський елемент європейського зоогеографічного комплексу. Розповсюджений по всій Європі, де є звичайним. У Карпатському регіоні – це звичайний, часто масовий і широко розповсюджений вид.

Екологія ред.

Літ комах спостерігається з початку червня і триває до вересня, з максимумом у першій половині липня. У передгірній частині Карпат виліт розпочинається в травні і триває до липня. Імаго можна зустріти на квітах: арункуса звичайного, гадючника в’язолистого, арніки гірської (Arnica montana L.), пухироплідника калинолистого (Physocarpus opulifolia L.), свидини (Svida alba), таволги середньої та ін. Личинка розвивається у мертвій деревині листяних порід дерев.

Морфологія ред.

Імаго ред.

Дорослі комахи невеликі. Розмір тіла 12-15 мм. Загальне забарвлення тіла чорне з буро-жовтими надкрилами. Надкрила часто затемнені з боків та на вершинах. Вусики, розпочинаючи з третього, при основі зі світлими кільцями.

Життєвий цикл ред.

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Література ред.

Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання ред.

http://www.biolib.cz/en/taxon/id11276/ [Архівовано 5 січня 2013 у Archive.is]
http://www.cerambyx.uochb.cz/parcm.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]