Вікіпедія

Братолюбівка (Лозівський район)

село в Харківській області, Україна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Братолюбівка.

Братолю́бівка — село в Україні, у Лозівській міській громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 61 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Катеринівська сільська рада, з 31 серпня 2018 року — Катеринівський старостинський округ Лозівської міської громади.[1]

село Братолюбівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Громада Лозівська міська громада
Облікова картка Братолюбівка 
Основні дані
Засноване 1890
Населення 61
Площа 0,251 км²
Густота населення 243,03 осіб/км²
Поштовий індекс 64663
Телефонний код +380 5745
Географічні дані
Географічні координати 48°56′05″ пн. ш. 36°26′17″ сх. д. / 48.93472° пн. ш. 36.43806° сх. д. / 48.93472; 36.43806Координати: 48°56′05″ пн. ш. 36°26′17″ сх. д. / 48.93472° пн. ш. 36.43806° сх. д. / 48.93472; 36.43806
Середня висота
над рівнем моря 		133 м
Водойми Бритай
Місцева влада
Адреса ради 64662, Харківська обл., Лозівський р-н, с.Катеринівка, вул.Слобожанська,18
Сільський голова Чабан Андрій Андрійович
Карта
Братолюбівка. Карта розташування: Україна
Братолюбівка
Братолюбівка
Братолюбівка. Карта розташування: Харківська область
Братолюбівка
Братолюбівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Братолюбівка знаходиться на правому березі Бритайського водосховища (річка Бритай).

Вище за течією на відстані 2 км розташоване село Якимівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Довгове.

Історія ред.

Вперше згадується у 1859 році як «дер[евня] влад[ельческая] Братолюбовка (Ильковка)» Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Подвійна назва пов'язана з прізвищем власника села, поміщика Ількова. На той час село налічувало 10 дворів і 84 мешканці.[2]

У 1911-му село належало до Катеринівської волості, мало 39 дворів і 238 мешканців (127 ч.с., 111 ж.с.). Селянам було виділено 40 наділів землі, по 4 десятини кожен.[3]

У листопаді 1913 року земська управа оголосила конкурс на отримання підряду на побудову у селі земської двокомплектної школи з кошторисом у 13260 рублів 66 коп.[4]

У 1924 році село належало до Михайлівської сільської ради, мало 55 дворів і 347 мешканців (170 ч.с. і 177 ж.с.).[5] У 1930 році — 65 дворів і 317 мешканців (153 чол.ст. і 164 жін. ст. за даними перепису 1926 року.)[6]

11 жовтня 1941 Братолюбівка була окупована гітлерівськими військами. 16 вересня 1943 року разом з іншими селами Лозівщини була звільнена від окупантів.[7]

З 11 серпня 1954 року Братолюбівка разом з іншими селами Михайлівської сільради ввійшла до складу Катеринівської сільської ради,[8] з 31 серпня 2018 року — до Катеринівського старостинського округу Лозівської міської громади[9]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Лозівської міської громади.[10]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Лозівського району (1923—2020), увійшло до складу новоутвореного Лозівського району Харківської області.[11]

Колективні господарства ред.

Під час колективізації селяни Братолюбівки та Софіївки утворили спільний ТСОЗ.[12] Під час суцільної колективізації мешканці сел Братолюбівка, Михайлівка, Сосипатрівка (Довгове) та Настасівка об'єдналися в колгосп «Радянське село». Через деякий час його розукрупнили на чотири окремі господарства і у Братолюбівці було утворено колгосп імені Будьонного.[13] У грудні 1950 року він разом з іншими колгоспами Михайлівської сільради був приєднаний до катеринівського колгоспу ім. Орджонікідзе.[14] У даний час землі колишнього к-пу ім. Орджонікідзе обробляє ПОСП «Агросвіт».[15]

Особи ред.

Передовики сільськогосподарського виробництва ред.

  • Семеренко Андрій Андрійович — фронтовик, артилерист, після війни — голова колгоспу імені Будьонного. Після приєднання господарства до к-пу імені Орджонікідзе працював бригадиром четвертої рільничої (комплексної) бригади, згодом завідувачем молочно-товарної ферми № 4 — однієї з кращих ферм у господарстві. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1962) і Малою срібною медаллю ВДНГ (Всесоюзної виставки досягнень народного господарства) 1956 року.[16]
  • Середа Раїса Григорівна — доярка к-пу ім. Орджонікідзе, у 1981 році нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».[17]

Примітки ред.

  1. ↑ Катеринівський старостинський округ. Офіційний сайт Лозівської міської ради (uk-ua) . Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  2. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.) . — с.106
  3. ↑ Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии с приложением карты. Издание Екатеринослав. губ. земской управы. — Екатеринослав: Тип. губ. земства, 1911. — 48 с. — с.12-13
  4. ↑ [нрзб.] // Южный край. — 1913. — 18 жовт. — 8 c. — C.1
  5. ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) [Текст]. / Издание губисполкома. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. — 634.с. — с.494-495
  6. ↑ Залюднені пункти Харківської округи. Вид. 2-е / Харківський округовий виконавчий комітет. ‒ Х.: Держвидав «Господарство України», 1930. ‒ 97 с. — C.44.
  7. ↑ Історія рідного краю (Лозівський район)/ Лозівський державний краєзнавчий музей. — Лозова: [б. в.], 1998. — 114 с. — C.36.
  8. ↑ Укрупнення сільських Рад // Правда Лозівщини. — 1954. — 19 серп. — 4 с. — С.1
  9. ↑ Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 31.08.2018 № 993 «Про утворення старостинських округів Лозівської міської ради Харківської області» зі змінами від 20.12.18 № 1249, 29.03.19 № 1452.
  10. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  11. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. ↑ Collectivisation_revoltes_paysannes_Atravers_les_rapports_du_GPU_Ukraine_fr.pdf.- с.515
  13. ↑ Наша спадщина: сторінками історії Лозівщини. — Лозова: ПП Плотников, 2008. — 36 с. — C.13
  14. ↑ Козороз О. Г. Орджонікідзевцям — 90. Віхи історії (початок) // Голос Лозівщини. — 2019. — 25 жовт. — с.3
  15. ↑ Козороз О. Г. Орджонікідзевцям — 90. Віхи історії (продовження) // Голос Лозівщини. — 2019. — 1 лист. — с.3
  16. ↑ Козороз О. Г. Гордість Лозівщини — моя Катеринівка (події, люди, долі). — Х. : Финарт, 2014. — 416 с. — ISBN 978-617-7211-33-3. — С.145-146, 193, 228.
  17. ↑ Козороз О. Г. Гордість Лозівщини — моя Катеринівка (події, люди, долі). — Х. : Финарт, 2014. — 416 с. — ISBN 978-617-7211-33-3. — С.227.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Братолюбівка_(Лозівський_район)&oldid=42319067