Відкрити головне меню

Бочанцева Зінаїда Петрівна

російська ботанікиня, ембріологістка, професорка

Зінаїда Петрівна Бочанцева (10 жовтня 1907 — 17 серпня 1973, Ташкент) — радянська ботанікиня, цитологиня і ембріологиня. Докторка біологічних наук, професорка Ташкентського університету, завідувачка цитолого-ембріологічним відділом Ботанічного саду АН УзРСР.

Бочанцева Зінаїда Петрівна
Botschantzeva.jpg
Народилася 10 серпня 1907(1907-08-10)
Алмати, Семиріченська область, Туркестанський край, Російська імперія
Померла 17 серпня 1973(1973-08-17) (66 років)
Ташкент, СРСР
Поховання Боткінське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Національний університет Узбекистану
Сфера інтересів ботаніка
Заклад Національний університет Узбекистану
Науковий керівник Alexei Ivanovich Vvedensky[d]
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Бочанцева Зінаїда Петрівна у Вікісховищі?
Систематик живої природи
Band 1x200px.png

Шлях в науціРедагувати

У 1930 році закінчила біологічний відділення Середньо-Азіатського державного університету (САДУ).

У 1930—1933 роках брала участь в експедиціях по вивченню флори Середньої Азії. Вела дослідницьку роботу в галузі вивчення морфології, цитології та біології дикорослих рослин, насамперед тюльпанів. Авторка понад 50 наукових робіт, в 1960 році захистила докторську дисертацію на тему «Тюльпани. Морфологія, цитологія і біологія», результати якої увійшли в монографію «Тюльпани. Морфологія, цитологія і біологія», опубліковану в 1962 році й перекладену в 1982 році на англійську мову.

Описала 6 нових для науки видів тюльпанів[1] :

У 1950-1960-х роках Зінаїда Петрівна активно працювала з відбору найбільш декоративних природних форм тюльпанів і над створенням міжвидових гібридів і гібридів за участю садових тюльпанів. Унікальні сорти 'Люба Шевцова' (клас 12) і 'Материнська Слава' (клас 13) були отримані шляхом відбору з цибулин, зібраних в місцях природного проживання. Сорт Схід Сонця (ще відомий як 'Sunrise', клас 12)[4], був отриманий шляхом внутрішньовидової гібридизації. Широку популярність, а також золоту, срібну і бронзову медалі ВДНГ отримали ряд гібридних сортів селекції Бочанцевої, серед них:

  • 'Лелеченя' (класс 12)
  • 'Пурпурові вітрила' (класс 3)
  • 'Аметист' (класс 12)
  • 'Аеліта' (класс 12)
  • 'Бармалей' (класс 5)
  • 'Бахор' (класс 12)
  • 'Вольниця' (класс 5)
  • 'Схід-1' (класс 12)
  • 'Схід Сонця' (класс 12)
  • 'Восьме Березня' (класс 12)
  • 'Глетчер' (класс 5)
  • 'Ікар' (класс 5)
  • 'Місячний' (класс 12)
  • 'Люба Шевцова' (класс 12)
  • 'Людмила' (класс 13)
  • 'Материнська Слава' (класс 13)
  • 'Надира' (класс 5)
  • 'Німфа' (класс 12)
  • 'Новела' (класс 12)
  • 'Памір' (класс 5)
  • 'Професор І. О. Райкова' (класс 12)
  • 'Русалка' (класс 5)
  • 'Скрябін' (класс 5)
  • 'Чукотка' (класс 5)

Нагороджена орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, Похована на Боткінському кладовищі Ташкента[5]

Вибрані праціРедагувати

  • До питання про стадійний розвиток багаторічних рослин. // Праці Інституту ботаніки АН Узбецької РСР, том 1, 1952.
  • Тюльпани і їх культура в Ташкенті. Реферат робіт АН УзРСР, впроваджуваних в народне господарство. — Ташкент: Вид. АН УзРСР, 1955.
  • Онтогенез тюльпанів. // Праці інституту ботаніки АН УзРСР, вип. 5, 1956.
  • Тюльпани. Морфологія, цитологія і біологія. — Ташкент: Вид. АН УзССР, 1962. — 408 с.
  • Botschantzeva, Z. P. (1982). Tulips: taxonomy, morphology, cytology, phytogeography and physiology. CRC Press. с. 120. ISBN 9061910293. 

Рослини, названі на честьРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Tojibaev Sh. K. Wild Tulip of Uzbekistan. Архів оригіналу за 24 червень 2012. Процитовано 9 червень 2019. 
  2. Tulipa vvedenskyi(англ.): інформація на сайті IPNI.
  3. Tulipa affinis(англ.): інформація на сайті IPNI.
  4. Тюльпан Кауфмана Восход Солнца. Архів оригіналу за 19 червень 2009. Процитовано 9 червень 2019. 
  5. Мемориальное агентство по уходу за памятниками и местами захоронения в Узбекистане.
  6. Tulipa zenaidae(англ.): інформація на сайті IPNI.
  7. Tulipa botschantzevae (Jafar abad, near Turkmenistan border, Kopet Dag, North Khorasan)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати