Боспорські царі

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Список басилевсів (царів) Боспорського царства, що правили з початку V століття до н. е. - кінця III століття .

• Невідомі правителі...

  • Спарток I (грец. Σπαρτόκος) (438/437 — 431/430 до н. е.) — архонт Боспору.[1]
  • Селевк (грец. Σέλευκος) (431/430 — 427/426 до н. е.) — син Спартока I або тиран не з династії, архонт Боспору.[1]
  • Сатир I (грец. Σάτυρος) (427/426 — 390/389 до н. е.) — син Спартока I (висловлено думку про існування ще одного, не згаданого Діодором, Спартока).[1]
  • Левкон I (грец. Λεύκωνος) (390/389 — 351/350 до н. е.) — син Сатира I, архонт Боспору і Феодосії, цар Сіндів, Торетів, Дандаріїв, Псессів. Співправитель Горгіпп, син Сатира I, намісник у азійській частині царства.[1]
  • Спарток II (грец. Σπαρτόκος) (351/350 — 347/346 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору, архонт Феодосії, цар всіх Синдів і Меотів.[1]
  • Перісад I (грец. Παιρισάδης) (347/346 — 311/310 до н. е.) — син Левкона I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Сатир II (грец. Σάτυρος) (311/310 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Прітан (грец. Πρύτανις) (310/309 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Евмел (грец. Εὔμηλος) (310/309 — 304 до н. е.) — син Перісада I, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Спарток III (грец. Σπαρτόκος) (304 — 285/284 до н. е.) — син Евмела, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Перісад II (грец. Παιρισάδης) (285/284 — бл. 245 до н. е.) — син Спартока III, архонт Боспору і Феодосії, цар всіх Сіндів і Меотів.[1]
  • Спарток IV (грец. Σπαρτόκος) (бл. 245 р. до н. е. — бл. 240 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
  • Левкон II (грец. Λεύκωνος) (бл. 240 р. до н. е. — бл. 220 р. до н. е.) — син Перісада II, архонт і цар.
  • Гігіенонт (бл. 220 р. до н. е. — бл. 200 р. до н. е.) — узурпатор(?), архонт.
  • Спарток V (грец. Σπαρτόκος) (бл. 200 р. до н. е. — до 178/177 р. до н. е.) — син Спартока IV або Перісада II, архонт і цар.[2]
  • Перісад III (грец. Παιρισάδης) (до 178/177 до н. е. — між 170—160 рр. до н. е.) — цар Боспору. Співправителька Камасарія (грец. βασιλίσσης Καμασαρύης τῆς Σπαρτ[ό]κ̣ου θυγατρὸς φ̣ιλ[ο]τέκνου̣), цариця, донька царя (Спартока V).[2]
  • Перісад IV (грец. Παιρισάδης) (між 170—160 рр. до н. е. — бл. 150 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ та Камасарії, архонт і цар, син царя.[2]
  • (?)Спарток VI (грец. Σπαρτόκος) (бл. 150 р. до н. е. — бл. 140 р. до н. е.) — син Перісада ІІІ.[3]
  • Перісад V (грец. Παιρισάδης) (бл. 140 р. до н. е. — 112/111 р. до н. е.) — архонт і цар, син царя.[2]

Скити

ред.

Династія Асандра

ред.

Династична криза

ред.

Династія Аспурга (Тиберії Юлії Савромати)

ред.

Готська династія

ред.

Династія Аспурга (Тиберії Юлії Савромати)

ред.
  • аристократичне керування під гуннським протекторатом

Вважається, що кінець правління Рескупорід VI ознаменував кінець Тиберіано-Юліанської династії. Відтоді відомостей про Боспорське царство мало, схоже, воно пережило кілька послідовних періодів правління сарматів, аланів, готів і гунів. Ймовірно, існувала безперервна послідовність Боспорських правителів, але відомо небагато імен.

Династія утигурів

ред.
  • Грод, 520-528, кесар гуннів та архонт Боспору
  • Мугел, 528-530, кесар гуннів та архонт Боспору.

Грод поїхав до Візантії та прийняв християнство, повернувшись він почав валити ідоли і впроваджувати нову релігію. Проти цього повставли гуни під проводом його брата Мугела. Але правління Мугела в Боспорському царстві було коротким; незабаром після смерті Грода імператор Юстиніан I послав армію, щоб перевести Боспор під владу імперії. Згодом Мугел правив лише частиною Оногурії на півночі.

Приєднано до Візантійської імперії — 530 рік

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м (рос.) Мельников О. Н. Боспорская государственность VI — начала IV вв. до н.э. по данным нумизматики. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Материалы IV Боспорских чтений. Керчь, 2003.
  2. а б в г (рос.) Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. ВДИ, 1987. № 1.
  3. (рос.) Голенко К. В. Новая монета царя Спартока. Нумизматика античного Причерноморья. Киев, 1982.