Борське (Самарська область)

населений пункт у Росії

Борське — село в Самарській області. Центр Борського району.

Борське
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Самарська область
Муніципальний район Борський район
Код ЗКАТУ: 36212808001
Код ЗКТМО: 36612408101
Основні дані
Час заснування 1736
Населення 8916 особа (2021)
Поштовий індекс 446660
Телефонний код +7 84667
Географічні координати: 53°01′45″ пн. ш. 51°42′05″ сх. д. / 53.02916666669477763° пн. ш. 51.701388888916774533° сх. д. / 53.02916666669477763; 51.701388888916774533Координати: 53°01′45″ пн. ш. 51°42′05″ сх. д. / 53.02916666669477763° пн. ш. 51.701388888916774533° сх. д. / 53.02916666669477763; 51.701388888916774533
Часовий пояс UTC +4
Катойконіми борча́нин, борча́нка, борча́ні[1]
Найближча залізнична станція Непрік
Мапа
Борське (Росія)
Борське
Борське

Мапа


CMNS: Борське у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване приблизно за 100 кілометрів на схід-південний схід від обласного адміністративного центру Самари, на правій притоці Потапки лівої притоки Волги Самари. На схід від села і на захід вузькою смугою вздовж річки Самара розташований національний парк «Бузулуцький бір», створений у 2008 році.

Борське є адміністративним центром Борського району, названого на честь села, та однойменної сільської громади, до складу якої також входить селище Немчанка, розташоване за 8 км на північний захід.

Історія ред.

Свій початок воно бере від фортеці Борська фортеця[2], збудованої у 1736 році неподалік від тодішнього південно-східного кордону Російської імперії з внутрішньоазіатськими степовими регіонами. Назва походить від розташованого поруч Бузулуцького лісу (рос. Бузулукский бор; «бор» — російське слово, що означає «ліс» або «ліс»). До 19 століття фортеця втратила своє військове значення, а село, зручно розташоване на торговому шляху до Оренбурга, перетворилося на місцевий центр, особливо після того, як у 1877 році повз нього пройшла залізнична лінія Самара — Оренбург. Став центром волості у складі утвореного в 1781 р. Бузулуцького повіту Уфимської губернії, з 1796 р. Оренбурзької губернії, а з 1851 р. з її утворенням — Самарської губернії.

З введенням районного поділу 16 липня 1928 року Борське стало адміністративним центром району, названого його ім'ям. З 1963 по 1965 рік район був тимчасово ліквідований.

У Червону Армію було призвано понад 800 осіб, не повернулося близько 470. У серпні-жовтні 1941 року на території району було сформовано 1183-й стрілецький полк 356-ї стрілецької дивізії. У район евакуювали Єйське військово-морське авіаційне училище. Для дітей з Білорусії, Ленінграда та інших місць відкрили дитячий будинок, який проіснував до 1954 року.

Населення ред.

Чисельність населення
1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]2002[7]2010[8]2021[9]
6618891994029023919089538916

Інфраструктура ред.

У селі мало місць для відпочинку, але все ж таки є. Можна піти до місцевого парку, або до алеї імені Аксакова. А ще є алея слави та місцевий стадіон, де іноді відбуваються футбольні матчі.

 
Елеватор

Промисловість ред.

У селі виробляють однойменну мінеральну воду (ТОВ БМВ).

  • Борська повстяна фабрика
  • Борський завод кованих виробів
  • Борський ковбасний цех
  • Харчовий комбінат
  • Хлібозавод

Транспорт ред.

У Борському на 1217-му кілометрі лінії (Москва -) Самара — Оренбург (- Актобе — Ташкент) розташована залізнична станція Непрік (за селом за 12 км на північний схід).

Приблизно за 30 км на південь від села проходить другорядний маршрут Самара — Оренбург федеральної магістралі М5 «Урал», з яким є сполучення через регіональну дорогу. На північ від села проходить регіональна дорога 36К-848, що веде до міста Відрадний.

Культура ред.

  • Бібліотека
  • Краєзнавчий музей
  • Борський районний будинок культури
  • Сімейно-дозвіловий центр «Вікторія»

Функціонує народний хор російської народної пісні та народний хор ветеранів війни та праці.

ЗМІ ред.

Телеканали ред.

  • Газета «Борські вісті»
  • Телеканал «Борське ТБ» (мережевий партнер — Росія 1)

Радіомовлення ред.

Уродженці ред.


Примітки ред.

  1. Городецкая И. Л., Левашов Е. А. (2003). Русские названия жителей: Словарь-справочник. Москва: АСТ. с. 55. ISBN 5-17-016914-0.
  2. Борская крепость // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  4. Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Всероссийская перепись населения 2010 года. Статистический сборник «Численность и размещение населения Самарской области» (zip) (рос.). Процитовано 29 жовтня 2018.
  9. Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)

Посилання ред.