Борське (Самарська область)
Борське — село в Самарській області. Центр Борського району.
Борське | |
---|---|
Країна | ![]() |
Суб'єкт Російської Федерації | Самарська область |
Муніципальний район | Борський район |
Код ЗКАТУ: | 36212808001 |
Код ЗКТМО: | 36612408101 |
Основні дані | |
Час заснування | 1736 |
Населення | 8916 особа (2021) |
Поштовий індекс | 446660 |
Телефонний код | +7 84667 |
Географічні координати: | 53°01′45″ пн. ш. 51°42′05″ сх. д. / 53.029166666667° пн. ш. 51.701388888889° сх. д. |
Часовий пояс | UTC +4 |
Катойконіми | борча́нин, борча́нка, борча́ні[1] |
Найближча залізнична станція | Непрік |
Мапа | |
|
Географія
ред.Село розташоване приблизно за 100 кілометрів на схід-південний схід від обласного адміністративного центру Самари, на правій притоці Потапки лівої притоки Волги Самари. На схід від села і на захід вузькою смугою вздовж річки Самара розташований національний парк «Бузулуцький бір», створений у 2008 році.
Борське є адміністративним центром Борського району, названого на честь села, та однойменної сільської громади, до складу якої також входить селище Немчанка, розташоване за 8 км на північний захід.
Історія
ред.Свій початок воно бере від фортеці Борська фортеця[2], збудованої у 1736 році неподалік від тодішнього південно-східного кордону Російської імперії з внутрішньоазіатськими степовими регіонами. Назва походить від розташованого поруч Бузулуцького лісу (рос. Бузулукский бор; «бор» — російське слово, що означає «ліс» або «ліс»). До 19 століття фортеця втратила своє військове значення, а село, зручно розташоване на торговому шляху до Оренбурга, перетворилося на місцевий центр, особливо після того, як у 1877 році повз нього пройшла залізнична лінія Самара — Оренбург. Став центром волості у складі утвореного в 1781 р. Бузулуцького повіту Уфимської губернії, з 1796 р. Оренбурзької губернії, а з 1851 р. з її утворенням — Самарської губернії.
З введенням районного поділу 16 липня 1928 року Борське стало адміністративним центром району, названого його ім'ям. З 1963 по 1965 рік район був тимчасово ліквідований.
У Червону Армію було призвано понад 800 осіб, не повернулося близько 470. У серпні-жовтні 1941 року на території району було сформовано 1183-й стрілецький полк 356-ї стрілецької дивізії. У район евакуювали Єйське військово-морське авіаційне училище. Для дітей з Білорусії, Ленінграда та інших місць відкрили дитячий будинок, який проіснував до 1954 року.
Населення
ред.1959[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 2002[7] | 2010[8] | 2021[9] |
---|---|---|---|---|---|---|
6618 | ↗8919 | ↗9402 | ↘9023 | ↗9190 | ↘8953 | ↘8916 |
Інфраструктура
ред.У селі мало місць для відпочинку, але все ж таки є. Можна піти до місцевого парку, або до алеї імені Аксакова. А ще є алея слави та місцевий стадіон, де іноді відбуваються футбольні матчі.
Промисловість
ред.У селі виробляють однойменну мінеральну воду (ТОВ БМВ).
- Борська повстяна фабрика
- Борський завод кованих виробів
- Борський ковбасний цех
- Харчовий комбінат
- Хлібозавод
Транспорт
ред.У Борському на 1217-му кілометрі лінії (Москва -) Самара — Оренбург (- Актобе — Ташкент) розташована залізнична станція Непрік (за селом за 12 км на північний схід).
Приблизно за 30 км на південь від села проходить другорядний маршрут Самара — Оренбург федеральної магістралі М5 «Урал», з яким є сполучення через регіональну дорогу. На північ від села проходить регіональна дорога 36К-848, що веде до міста Відрадний.
Культура
ред.- Бібліотека
- Краєзнавчий музей
- Борський районний будинок культури
- Сімейно-дозвіловий центр «Вікторія»
Функціонує народний хор російської народної пісні та народний хор ветеранів війни та праці.
ЗМІ
ред.Телеканали
ред.- Газета «Борські вісті»
- Телеканал «Борське ТБ» (мережевий партнер — Росія 1)
Радіомовлення
ред.- 73,04 УКХ — Радіо Росії / ДТРК Самара (Мовчить)
- 96,1 МГц — Радіо Росії / ДТРК Самара
- 98,0 МГц — Радіо Губернія
Уродженці
ред.- Андрєєв Микола Григорович (1915—?) — партизан Великої Вітчизняної війни, командир 2-ї Мінської партизанської бригади
- Василь Семенович Абрамов (1873—1937) — соціаліст-революціонер (есер), із селян
- Денисов Олександр Петрович (1944—2012) — білоруський радянський актор театру та кіно
- Каракін Василь Георгійович (1918—1998) — Герой Радянського Союзу
- Нємцов Павло Миколайович (1971—1995) — Герой Російської Федерації.
- Патрін Олексій Федорович (1910—1959) — Герой Радянського Союзу
Примітки
ред.- ↑ Городецкая И. Л., Левашов Е. А. (2003). Русские названия жителей: Словарь-справочник. Москва: АСТ. с. 55. ISBN 5-17-016914-0.
- ↑ Борская крепость // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населенных пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Статистический сборник «Численность и размещение населения Самарской области» (zip) (рос.). Процитовано 29 жовтня 2018.
- ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=
(довідка)