Бородай урноносний
Бородай урноносний (Pogonatum urnigerum) — вид мохів порядку рунянкальних (Polytrichales)[1].
| Бородай урноносний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
| Клас: | Polytrichopsida |
| Порядок: | Рунянкальні (Polytrichales) |
| Родина: | Рунянкові (Polytrichaceae) |
| Рід: | Бородай (Pogonatum) |
| Вид: | P. urnigerum
|
| Біноміальна назва | |
| Pogonatum urnigerum (Hedw.) P.Beauv.
| |
Поширення ред.
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Північна Америка, Азія[2].
Вид мешкає у світлих, піщаних або гравійних, бідних поживними речовинами та вапном, свіжих і вологих місцях. Поширений на бідних гумусом лісових стежках у гірських районах, на відкритому ґрунті, піщано-щебенистих місцях на силікатних породах. У низинах мох зустрічається порівняно рідко.
Характеристика ред.
Рослини від 2 до 6 см заввишки, мають блакитно-зелений колір і стають коричневими з віком. Стебла зазвичай роздвоєні у верхній частині. Щільні, вузькі, ланцетні листки поступово збільшуються до верхівки і мають довжину від 5 до 7 мм. Край листка зазубрений багатокомірковими зубцями. Листова жилка виступає у вигляді короткого гострого кінчика. Червона знизу і блідо-червона зверху ніжка коробочки має довжину приблизно від 2 до 5 см і містить прямовисні циліндричні червоно-коричневі коробочки, перистоми яких червоно-коричневого кольору з безбарвним краєм. Спори мають розмір від 14 до 18 мкм і злегка сосочкові.
Примітки ред.
- ↑ Pogonatum urnigerum. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 01.03.2024.
- ↑ Pogonatum urnigerum. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 01.03.2024.
Джерела ред.
- Wolfgang Frey, Jan-Peter Frahm, Eberhard Fischer, Wolfram Lobin: Die Moos- und Farnpflanzen Europas (= Kleine Kryptogamenflora. Bd. 4). 6., völlig neubearbeitete Auflage. Fischer, Stuttgart u. a. 1995, ISBN 3-437-30756-8.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 1: Allgemeiner Teil, spezieller Teil (Bryophytina I, Andreaeales bis Funariales). Ulmer, Stuttgart 2000, ISBN 3-8001-3527-2.
- Volkmar Wirth, Ruprecht Düll: Farbatlas Flechten und Moose. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2000, ISBN 3-8001-3517-5.