Бондаренко Юрій Іванович (художник)

Юрій Іванович Бондаренко (*21 квітня 1942, м. Курган, Курганська область, Росія) — український художник-графік. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1990 року, член Спілки художників України з 1971 року.

Бондаренко Юрій Іванович
Народження 21 квітня 1942(1942-04-21) (81 рік)
Курган, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Вчитель Лящук Тимофій Андрійович
Член Національна спілка художників України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Біографічні відомості ред.

У 1966 році закінчив Київський художній інститут, з 1970 працює в ньому. Навчався у Василя Касіяна і Т. Лящука, у творчій майстерні Академії мистецтв СРСР під керівництвом Михайла Дерегуса.

Працює в галузях станкової та книжкової графіки, плаката. Його творам притаманні поетично-романтична образність, експресійність форми, асоціативність зображальної мови, виявлення гуманістичного пафосу тощо.[1]

На педагогічній роботі у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури з 1970 року, з 1986 — завідувач кафедри рисунка, з 1994 — професор.

Художні твори ред.

  • «Запорізька Січ» (1968)
  • «Хліб» (1969)
  • «Їхав козак за Дунай» (1970)
  • «Лісовичок» (1971)
  • «І. Котляревський» (1971)
  • «Зачароване коло» (1990)
  • «Спогади» (1993)
  • «Гучна тиша» (1993)
  • «Портрет гетьмана» (1994)
  • «Спогади про Венецію» (1998)
  • «Ті, що біжать» (1998)

Ілюстрації ред.

  • Ілюстрації до книги Л. Горлача «Ніч у Вишгороді» (1982)
  • Ілюстрації до книги поезії Миколи Вінграновського «Губами теплими і оком золотим» (1984)

Примітки ред.

  1. Бондаренко Юрій Іванович на сайті naoma.edu.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 20 вересня 2010.