Болтнєв Андрій Миколайович

Андрій Миколайович Болтнєв (рос. Андре́й Никола́евич Бо́лтнев; 5 січня 1946, Уфа, РРФСР, СРСР — 12 травня 1995, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно.

Болтнєв Андрій Миколайович
Андрій Болтнєв.jpg
Ім'я при народженні Тусовой (Болтнев) Андрей Николаевич
Народився 5 січня 1946(1946-01-05)[1][2]
Уфа, РРФСР, СРСР
Помер 12 травня 1995(1995-05-12)[2] (49 років)
Москва, Росія
  • інсульт
  • Поховання Востряковський цвинтар
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Russia.svg Росія
    Діяльність актор
    Alma mater Ярославський державний театральний інститутd (1972) і Державний інститут мистецтв Узбекистану (1985)
    Заклад Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
    Діти Болтнєва Марія Андріївнаd
    IMDb nm0093369
    Нагороди та премії
    Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

    БіографіяРедагувати

    Андрій Болтнєв народився 5 січня 1946 року в Уфі (Башкортостан).

    Мати Добжинська (Болтнєва) Ніна Костянтинівна.

    Дід Андрія Болтнєва, Костянтин Андрійович Добжинський (1889—1966), був народним артистом Грузинської РСР (1954), а бабуся, Ніна Леонідівна Іртеньєва, — заслуженою артисткою РРФСР.

    У свідоцтві про народження майбутній актор був записаний як Андрій В'ячеславович Тусовой. Але рідний батько Андрія В'ячеслав Тусовой помер в 1951 році, коли Андрію було 5 років, і в житті Андрія з'явився вітчим Микола Болтнєв, капітан далекого плавання. Андрій був дуже дружний з вітчимом, і провів дитинство і юність в портових містах — Севастополі і Туапсе.

    Проходив строкову службу у ВПС в складі ГСВН. У 1970—1972 роках навчався в Ярославському театральному училищі. Після закінчення училища працював у театрах Уссурійська, Майкопа і Новосибірська. У 1985 році заочно закінчив Ташкентський театрально-художній інститут ім. О. М. Островського.

    Вперше з'явився на кіноекрані в 1983 році, зігравши роль капітана Гаврилова у фільмі |С. Д. Арановича «Торпедоносці».

    Але по-справжньому популярним Болтнєва зробила робота в телесеріалі «Протистояння» (1985, реж. С. Аранович), поставленому за однойменним романом Ю. С. Семенова, де Андрій зіграв одну з головних ролей — зрадника Кротова.

    Широку популярність актор отримав в період Перебудови, коли на екрани вийшов створений ще в 1984 році фільм Олексія Германа «Мій друг Іван Лапшин», де Болтнев виконав головну роль.

    Знімався в декількох українських картинах — на Одеській кіностудії та їм. О. Довженка.

    У 1985 році актор новосибірського театру «Червоний факел» отримав запрошення до столичного Академічного театру імені Вл. Маяковського. Чимала роль у цьому належить Наталії Гундарєвій, яка в той час вже була знаменитою і авторитетною актрисою, народною артисткою РРФСР. Але московську прописку акторові все не давали, і його дружині з дитиною довелося залишитися у Новосибірську. Посмертну прописку вдалося дістати друзям актора, щоб Болтнєва можна було хоча б поховати в столиці.

    Андрій Болтнєв помер уві сні від інсульту в Москві 12 травня 1995 року. Похований в Москві, на Востряковському кладовищі.

    Дочка Андрія Болтнєва — актриса Марія Болтнєва, відома за роллю Насті Клименко в телесеріалі «Глухар».

    ФільмографіяРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. Filmportal.de — 2005.
    2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

    ПосиланняРедагувати