Болеслав Гетце
Болеслав Ґьотце або Болеслав Ґетце (пол. Bolesław Goetze, нім. Boleslav Götze, народився 6 квітня 1888 року у польскому місті Пабяніце, Паб'яницький повіт, Лодзьке воєводство, помер 10 січня у 1962 році у місті Кітченер в провінції Онтаріо у Канаді ) – польський священик і баптистський активіст, перекладач та видавець релігійної літератури[1].
| Болеслав Ґьотце | ||||
|---|---|---|---|---|
| Bolesław Goetze | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | пол. Bolesław Goetze нім. Boleslav Götze | |||
| Народився | 6 квітня 1888 Паб'яниці, Паб'яницький повіт, Лодзьке воєводство, Польща | |||
| Помер | 10 січня 1962 (73 роки) Кітченер, провінція Онтаріо, Канада | |||
| Поховання | Канада | |||
| Підданство | Польща | |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність | священик, активіст, перекладач, видавець релігійної літератури | |||
| Alma mater | Baptist Theological Seminary in Łódźd | |||
| Мова творів | польська німецька російська | |||
| Напрямок | релігійний | |||
| Конфесія | баптизм, протестантизм, християнство | |||
|
| ||||
 Болеслав Гетце у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився Болеслав в місті Паб'яніце 6 квітня 1888 року[2]. Його батько, Ян Генрік, був лютеранином, а мати Анна – католичкою. Сам він був затверджений в Євангелічно-Аугсбурзькій церкві у віці 14 років, але після контакту з баптистським рухом був охрещений 25 лютого 1903 року у баптистській церкві в Лодзі. У 1907–1909 рр. навчався у баптистській духовній семінарії міста Лодзь. А потім, до кінця 1918 р., працював в декількох громадах в Україні на Волині. В роках 1919-1922 він очолював церкву у Лодзі-Хойни, в той же час, що діяв в Польщі як тюремний капелан і редактор видання німецьких баптистів під назвою Хаусфройнд. З 1922 року працював у Російському місіонерському товаристві. Він був одним із засновників та провідних активістів Товариства взаємодопомоги євангельських християн у Варшаві, створеного в 1924 році, та Християнської місіонерської асоціації, створеної в 1930 році. У 30-х роках ХХ століття він заснував власний штаб місії у Варшаві, який займався видаванням та розповсюдженням християнської літератури та публікацій польською, російською та німецькою мовами (крім польської і німецької, він володів українською, російською, голландською та англійською мовами). Болеслав друкував, зокрема, Новий Завіт та Псалтир польською та російською мовами, а також три журнали польською, російською та німецькою мовами[1]. Він заснував під Варшавою притулок для бідних дівчаток і активно допомагав всякої місіонерської діяльності.
Після початку другої світової війни, 23 вересня 1939 року, коли фашистська Німеччина напала на Польщу, під час бомбардування Варшави одна з бомб впала на будинок, де жила сім'я Гьотце. Один з сімох дітей Гьотце був важко поранений в голову. Німецька окупаційна влада частково знищила чи конфіскувала значну частину його ще не розповсюджених видань, що остаточно припинило видавничу діяльність Болеслава. Сім'я Гьотце емігрувала до Німеччини, а потім у 1954 р. переїхала до Канади[1], де він помер 10 січня 1962 р. у Кітченері [2] . Болеслава Гьотце помер на сімдесят четвертому році життя далеко від батьківщини, не дочекавшись другого видання Біблії, над якою працював багато років.
Бібліографія
ред.- Біблійне дзеркало для кожного (власна публікація автора, Варшава, 1925) (Посібник для дослідників Слова Божого і працівників на ниві Божій). 576 стр. Був перевиданий під назвою: «Біблійне дзеркало. Біблійний тематичний словник-довідник» (Інститут перекладу Бібліі, Стокгольм, 1978)
- Молитви біблійних чоловіків і жінок та відповіді Бога на них (власна публікація автора, Варшава, 1925)
- Бог Святий Дух: Його дари і праця: збірка біблійних та історичних свідчень (власна публікація автора, Варшава, 1926)
- Цінніше за золото та значну частину його золота (власна публікація автора, Варшава, 1927)
- Біблійні чоловіки та жінки у світлі Святого Письма (власна публікація автора, Варшава, 1925)
- Імена, титули, позначення, порівняння, характер, а також чесноти та властивості Триєдиного Бога згідно зі Святими Писаннями (власна публікація автора, Варшава, 1925)