Відкрити головне меню

Степан Карпович Бойко (21 липня 1913(19130721), хутір Затишшя Катеринославської губернії, тепер Дніпропетровської області — 4 грудня 1990, місто Полтава) — український радянський партійний діяч, голова Полтавського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1976 р.

Бойко Степан Карпович
Бойко Степан Карпович.jpg
Народився 21 липня 1913(1913-07-21)
хутір Затишшя Катеринославської губернії
Помер 4 грудня 1990(1990-12-04) (77 років)
Полтава
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився у родині селянина-середняка. З 1930 року працював вчителем, перебував на комсомольській роботі на Дніпропетровщині.

У 1933 році закінчив Семенівський сільськогосподарський технікум Дніпропетровської області. У 1933—1935 роках — агроном радгоспу «Зоря комунізму» П'ятихатського району Дніпропетровської області.

У 1935—1937 роках — у Червоній армії.

У 1937—1941 роках — старший агроном, директор Супсько-Литовської машинно-тракторної станції Дніпропетровської області.

Член ВКП(б) з 1940 року.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1943 роках — директор Тарасівської машинно-тракторної станції Саратовської області РРФСР.

У 1943—1945 роках — голова виконавчого комітету Криворізької районної ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

У 1945—1950 роках — 1-й секретар Петропавлівського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1950—1953 роках — слухач Республіканської трирічної партійної школи при ЦК КП(б)У.

У 1953—1955 роках — 1-й секретар Дніпропетровського районного комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1955 — січні 1963 р. — секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

5 січня — 9 травня 1963 р. — 2-й секретар Полтавського сільського обласного комітету КПУ.

9 травня 1963 — грудень 1964 р. — голова виконавчого комітету Полтавської сільської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — січні 1974 р. — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення у Полтаві. Вийшовши на пенсію, тривалий час очолював Полтавський обласний трест шовківництва.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати