Вікіпедія

Богомолець Олександра Олегівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богомолець.

Богомолець Олександра Олегівна (нар. 11 травня 1958) — дитячий лікар-реаніматолог вищої категорії, волонтер обох Майданів, військовий лікар-волонтер, громадська діячка. За свою професійну, волонтерську та громадську діяльність нагороджена численними відзнаками народної пошани.[1][2] Номінантка премії Євромайдан-SOS 2019.[3]

Богомолець Олександра Олегівна
Народилася 11 травня 1958(1958-05-11) (65 років)
Київ, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність лікарка, волонтер, громадська діячка
Alma mater Київський медичний інститут
Рід Богомольців
Батько Богомолець Олег Олександрович
Мати Богомолець (Снєжкова) Зоя В'ячеславівна
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Родина ред.

Народилася в лікарській родині. Онука президента Академії наук УРСР Олександра Богомольця.

Батько — Олег Олександрович Богомолець (1911—1991), доктор медичних наук, член-кореспондент АН УРСР.

Мати — Зоя В'ячеславівна Богомолець (Снєжкова) (1912—2000), наукова співробітниця Інституту органічної хімії АН УРСР, ведуча науково-популярних радіопрограм.

Сестра — Катерина Олегівна Богомолець (1939—2013), професорка кафедри патологічної анатомії Київського медичного інституту їм. О. О. Богомольця.

Освіта та медична робота ред.

Народилася в Києві 11 травня 1958 р. Навчалася в СШ № 51 (1965—1975). Вищу медичну освіту здобула в Київському медичному інституті. У 1981 р. закінчила педіатричний факультет, продовжила навчання в клінічній ординатурі Київського медичного інституту на кафедрі госпітальної педіатрії (1981—1983 рр.)[4] З першого курсу, впродовж усіх років навчання, працювала санітаркою, медичною сестрою та фельдшеркою-в.о. лікаря в лікарнях Києва (Олександрівська (Жовтнева) лікарня, Охматдит, Дитяча клінічна лікарня № 2) та на швидкій допомозі.[4][3]

Лікарка клінічної ординатури в ДКБ№ 2 Києва та ординатор на кафедрі госпітальної педіатрії.

З 1983 року працювала дитячим реаніматологом відділення дитячої реанімації (дітей, до 20 кілограмів ваги) НДІ ССХ (нині — Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України) під керівництвом М. М. Амосова.[1][4][5]

Лікарсько-волонтерська діяльність на Майдані та під час російсько-української війни ред.

 
Олександра Богомолець разом із учасниками Революції Гідності (2014 р.)

Була лікарем обох Майданів (Помаранчевого та Євромайдану)[1].

З початком Російсько-Української війни в 2014 р. продовжила лікарську діяльність уже як військовий лікар-волонтер. Упродовж 2014—2019 рр. багато разів за викликом перебувала в зоні бойових дій Луганської та Донецької областей: привозила ліки та інші потрібні матеріали, надавала необхідну медичну, психологічну та гуманітарну допомогу й виконувала медичний супровід поранених.[6][3] Допомагала вирішувати медичні та побутові проблеми бійців у Київському військовому шпиталі й після їхньої демобілізації.[1]

Громадська та волонтерська діяльність ред.

 
Олександра Богомолець під час поїздок як лікарки-волонтера в зону бойових дій (АТО)

Приблизно 30 років Олександра Богомолець успішно займається волонтерсько-громадською діяльністю[3], зокрема в Швейцарсько-Українській Асоціації допомоги дітям в дитячих будинках України. За цей час була проведена така робота:

  • створено клінічну та біохімічну лабораторію в Одеському будинку дитини. Це дало можливість автономно здійснювати аналізи крові дітям з підозрою/хворим на СНІД, щоб уникати можливого перехресного зараження.
  • На прохання іншого Одеського будинку дитини зроблено косметичний ремонт приміщення та замінено батареї опалення.
  • Житомирський будинок дитини отримав спорядження та інвентар для спортивних занять та фізичної реабілітації дітей з ДЦП.
  • Вирішено ряд гуманітарних питань щодо забезпечення дітей навчальними матеріалами, одягом, взуттям тощо.
  • Дві програми стосувалися дітей-сиріт усієї України, як-то: вітамінізація два рази на рік від 3 до 16 років та організація багатоетапної хірургічної корекції вродженої ущелини верхньої губи та розщеплення піднебіння в клініці щелепно-лицьової  хірургії, кафедри хірургічної стоматології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, завідувач — член-кор. НАМН України, д.м.н., проф. Харьков Л. В. За цією програмою було успішно виконано понад 100 надскладних реконструкцій облич у дітей-сиріт.

Боротьба з незаконним будівництвом у столиці ред.

 
Олександра Богомолець разом із архімандритом Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря після освячення меморіалу (травень 2014 р.)

Упродовж багатьох років боролася з незаконними забудовами в місті Києві, зокрема, на території Олександрівської лікарні[7]: після успішного завершення судових процесів, що тривали понад 10 років, за власний кошт було зведено пам'ятний Меморіал лікарям та загиблим від особливо небезпечних інфекційних хвороб з XIV до початку XX ст.[3][1][4][6]

Відзнаки та нагороди ред.

За свою багаторічну професійну, волонтерську та громадську діяльність Олександра Богомолець нагороджена численними відзнаками Народної пошани[2]:

1.     Нагрудний знак «Учасник Євромайдану» (24.04.2014).

2.     Пам'ятна медаль «ЗНАННЯ, ДУШУ, СЕРЦЕ — ЛЮДЯМ» (№ 377, наказ № 20-14 від 02.09.2014).

3.     Відзнака «ЗА МУЖНІСТЬ ТА МИЛОСЕРДЯ» (№ 007, наказ № 14 від 02.12.2014).

4.     Пам'ятна медаль «ЗА ГІДНІСТЬ ТА ПАТРІОТИЗМ» (№ 2058, ВО «КРАЇНА», наказ № 11 від 3.11.2015).

5.     Орден «ЗА РОЗБУДОВУ КРАЇНИ» (№ 074, ВО «КРАЇНА», наказ № 1 від 22.01.2016).[1]

6.     Відзнака «ГІДНІСТЬ ТА ВОЛЯ» (№ 26, ВО «КРАЇНА», наказ № 6 м від 4.06.2016).

7.     Нагрудний знак «ВОЛОНТЕР УКРАЇНИ» (№ 324, ВО «КРАЇНА», наказ № 21 від 23.03.2017).

 
Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вручає Олександрі Богомолець медаль «ЗА ЖЕРТОВНІСТЬ І ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ».

8.     Відзнака «ЗА ВРЯТОВАНІ ЖИТТЯ» (№ 001, ВО «КРАЇНА», наказ № 7 від 03.07.2017).[2]

9.     Медаль «ЗА ЖЕРТОВНІСТЬ І ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ» (Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Указ Патріарха № 20031 від 25.09.2017).

10.   Відзнака «ЗА ЗАСЛУГИ» (№ 2646, Всеукраїнська громадська організація "Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА», наказ 11-17в від 05.12.2017).

11.   Орден «ЗІРКА СЛАВИ ТА ЗАСЛУГ» (№ 068, ВО «КРАЇНА», наказ № 6 від 01.06.2018).

12.   Медаль «ЗА МИЛОСЕРДЯ ТА ТУРБОТУ» (№ 001, ВО «КРАЇНА», наказ № 54 від 11.05.2018).

13. Відзнака номінантки премії Євромайдан-SOS 2019 (30.11.2019);

14. Орден «СИЛА МИЛОСЕРДЯ» (№ 544, ВО «КРАЇНА», наказ № 12 від 02.12.2019).

15. Грамота ветерансько-волонтерської спільноти «Федерація ГО учасників АТО Київщини» — За справжній патріотизм, за допомогу нашим захисникам, за безкорисливе та чуйне серце, за терпимість та терплячість, за любов до людей та титанічну працю на благо нашої рідної неньки України (12.12.2019);

16. Орден «СИЛА МИЛОСЕРДЯ» (№ 1000, ВО «КРАЇНА», наказ № 57 від 5.05.2023).

Джерела ред.

  • Радіопередача на «Українському радіо»: Про непересічну людину, академіка п‘яти академій наук, ім'я якого носять Інститут фізіології Національної академії наук України і Київський медичний університет. Як складався життєвий і науковий шлях вченого-медика зі світовим іменем О. Богомольця після переїзду на проживання в Україну — його внучка, лікар-реаніматолог Олександра Богомолець (01.06.2015): http://www.nrcu.gov.ua/ur3/schedule/period-items.html?channelID=1&date=2015-06-01
  • Династія лікарів Богомолець. У спогадах від першої особи, Олександри Богомолець: https://kyivdaily.com.ua/oleksandra-bogomolec/
  • В. Клименко. Музей, у якому живуть. Україна молода. Випуск № 086 за 24.05.2011. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/1884/169/66975

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Перше масштабне нагородження легендарних героїв в Українському домі. Виробничо-творче об'єднання "ОРДЕН". 24 січня 2016. Процитовано 7 травня 2023.
  2. ↑ а б в Перше нагородження Знаком народної пошани "ЗА ВРЯТОВАНІ ЖИТТЯ". Виробничо-творче об'єднання "ОРДЕН". 04 липня 2017 року. Процитовано 7 травня 2023.
  3. ↑ а б в г д Офіційна сторінка волонтерської ініціативи Євромайдан-SOS. Facebook. Процитовано 7 травня 2023.
  4. ↑ а б в г admin (24 травня 2019). Династія лікарів Богомолець. Kyiv Daily (укр.). Процитовано 6 травня 2023.
  5. ↑ Микола Михайлович Амосов: століття геніального хірурга. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 6 травня 2023.
  6. ↑ а б #ДЯКУЄМОЗАЖИТТЯ. Facebook. 11 травня 2020. Процитовано 7 травня 2023.
  7. ↑ Музей, у якому живуть. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богомолець_Олександра_Олегівна&oldid=40017511