Інститут органічної хімії НАН України
50°27′44.5″ пн. ш. 30°39′5.2″ сх. д. / 50.46236° пн. ш. 30.65144° сх. д.
Інститут органічної хімії НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Головний корпус інституту | ||||
Основні дані
| ||||
Засновано | 1939 | |||
Приналежність | НАН України | |||
Контакт
| ||||
Ключові особи | директор — Вовк Михайло Володимирович | |||
Країна | Україна | |||
Адреса | 02660, Київ-94, вул. Академіка Кухаря,5 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація |
НАНУ | |||
Вебсторінка | www.ioch.kiev.ua | |||
Мапа
| ||||
Інститут органічної хімії НАН України у Вікісховищі |
Інститут органічної хімії НАН України (ІОХ НАН України) — науково-дослідний інститут у Києві. Заснований у 1939 році на базі Інституту хімічної технології АН УРСР та Сектору органічної хімії Інституту хімії АН УРСР. Знаходиться за адресою — вулиця Академіка Кухаря, 5.
Основні напрямки діяльності інституту: теоретичні і експериментальні дослідження будови, теорії кольоровості та реакційної здатності органічних сполук; тонкий органічний синтез; хімія гетероатомних органічних сполук; супрамолекулярна хімія макроциклічних сполук; наукові основи синтезу сполук з практично корисними властивостями, у тому числі фізіологічно активних речовин, ціанінових барвників, органічних каталізаторів і комплексоутворювачів.
На базі наукових підрозділів установи були створені нові інститути хімічного профілю НАН України: Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України.
У складі інституту діють 9 наукових відділів і дослідне виробництво. Чисельність працівників становить близько 250, з них наукових співробітників понад 110, зокрема 20 докторів і 80 кандидатів наук. Здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру. Функціонує спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю 02.00.03 – органічна хімія.
Установа видає науковий журнал Журнал органічної та фармацевтичної хімії [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.].
В 1970—1981 роках тут працював член-кореспондент АН УРСР Гололобов Юрій Григорович, в 1963—1975 роках працював академік НАН України Кухар Валерій Павлович, в 1939-1957 працював член-кореспондент АН УРСР Корнев К.А.
1981 року на фасаді інституту відкрито меморіальну дошку академіку Андрію Кіпріанову.
Директори інституту
ред.- академік АН УРСР Яворський Володимир Полікарпович 1939-1942
2. академік АН УРСР Кіпріанов Андрій Іванович 1942-1960
3. академік АН УРСР Кірсанов Олександр Васильович 1960-1983
4. академік УРСР Марковський Леонід Миколайович 1983-1998
5. академік НАН України Лозинський Мирон Онуфрійович 1998-2011
6. академік НАН України Кальченко Віталій Іванович[1] 2011-2021
7. академік НАН України Вовк Михайло Володимирович 2021-
Ленінська премія (1974) за досягнення в галузі хімії фосфор- та сіркоорганічних сполук присуджена академіку АН УРСР О.В.Кірсанову
державна премія СРСР (1942) присуджена академіку УРСР А.І.Кіпріанову за створення спеціальних кінофотоматеріалів
державна премія УРСР (1982), Рада Міністрів СРСР (1982).
Премія Верховної Ради України найталановитішим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок
к.х.н., завідувачеві лабораторії медико-біологічних досліджень Роману Васильовичу Родіку за цикл робіт "Синтез наноструктурних каліксаренових ефекторів біохімічних процесів та перспективи їх біомедичного застосування"
Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України
к.х.н Черенок Сергій Олексійович
Премія НАН України імені академіка А.І. Кіпріанова
д.х.н., проф., М.В. Вовку, к.х.н., ст.н.с. В.А. Сукачу та к.х.н., ст.н.с. Васькевичу Р.І. за цикл наукових праць «Молекулярний дизайн частково гідрованих та конденсованих азинових і азепінових систем».
Державна премія України в галузі науки і техніки
В.І.Кальченко, Ю.Г.Шермоловичу, А.Д.Синиці (посмертно), П.П.Ониську, В.Ю.Пашиннику, О.М.Пінчуку, М.Й.Поволоцькому, А.П.Марченку, А.О.Толмачову, О.І.Колодяжному за цикл наукових праць “Наукові засади створення нових елементоорганічних сполук і матеріалів на їх основі”.
-
Меморіальна дошка Андрію Кіпріанову
-
Меморіальна дошка Євгену Шилову
-
Яблуневий сад на території інституту
Примітки
ред.- ↑ Кальченко Віталій Іванович (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Нагороди та премії Archives - Інститут органічної хімії НАН України. Інститут органічної хімії НАН України (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Нагороди та відзнаки. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
Література
ред.- Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ, 2006. — С. 85.
- Інститут органічної хімії НАН України. 70 років / [редкол.: М. О. Лозинський (голова) та ін.]. — К. : Академперіодика, 2009. — 431, [3] с., [14] арк. іл. : іл., портр. ; 26 см. — Бібліогр.: с. 390—401 (130 назв). — 500 пр. — ISBN 978-966-360-116-8
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.)
- Про Інститут органічної хімії Національної академії наук України [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
- Інститут органічної хімії НАН України на сайті who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)