Шилов Євген Олексійович
| Євген Олексійович Шилов | |
|---|---|
 | |
| Народився |
29 липня (10 серпня) 1893 Серпухов |
| Помер |
22 липня 1970 (76 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | органічна хімія |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Членство | НАН України |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Євген Олексійович Шилов (29 липня (10 серпня) 1893, Серпухов — 22 липня 1970, Київ) — український радяський хімік-органік, доктор хімічних наук, професор, дійсний член АН УРСР (з 19 травня 1951 року[1]).
Біографія ред.
Народився 29 липня (10 серпня) 1893 року в місті Серпухові Московської губернії. Його батько, Олексій Олександрович, родом з міщан, працював бухгалтером на місцевій фабриці В. Н. Коншина. Мати, Єлизавета Василівна, родом теж із міщан, займалася домашнім господарством.
У 1902—1911 роках навчався в Серпухівський гімназії, після закінчення якої поступив на природне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Московського університету (спеціальність «фізична хімія»). Ще будучи студентом, активно займався науковою роботою під керівництвом Євгена Івановича Шпитальського. У 1916—1917 роках працював хіміком-лаборантом на заводі товариства Кустових, а також вів заняття з хімії на Пречистенських курсах для робітників.
В 1917 році закінчив Московський університет. У 1919—1947 роках працював у політехнічному інституті в Іваново (з 1936 року — професор). Член ВКП(б) з 1943 року.
З 1947 року — в Інституті органічної хімії АН УРСР в Києві. З 1962 по 1970 рік був членом Державного Комітету з Ленінських премій в галузі науки і техніки при Раді Міністрів СРСР.
Помер 22 липня 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність ред.
Основні наукові праці присвячені дослідженню механізму органічних гетеролітичних реакцій (галогенування та інше).
Відзнаки ред.
Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Лауреат премії імені Л. В. Писаржевського АН УРСР за 1965 рік.
Вшанування пам'яті ред.
В Києві, на фасаді будівлі Інституту органічної хімії НАН України по вулиці Мурманській, 5, вченому встановлено меморіальну дошку[2]. Також меморіальна дошка встановлена в Іваново, на другому поверсі головного корпусу Івановського державного хіміко-технологічного університету[3].
Примітки ред.
- ↑ Національна академія наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Івановський державний хіміко-технологічний університет. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 28 вересня 2012.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.