Богач Валерій Олексійович
Валерій Олексійович Бо́гач (2 січня 1946, Первомайське — 9 червня 1996, Полонне) — український художник порцеляни.
| Богач Валерій Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
2 січня 1946 Первомайське[d], Краснокутський район, Саратовська область, РРФСР, СРСР | |||
| Смерть | 9 червня 1996 (50 років) | |||
| Полонне, Хмельницька область, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1973) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Фурдигайло Людмила Іванівна | |||
| Працівник | Полонський порцеляновий завод | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 2 січня 1946 року в селі Первомайському Краснокутвького району Саратовської області (нині Росія). 1973 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Людмили Фурдигайло.
Протягом 1973—1996 років працював у художній лабораторії Полонського порцелянового заводу.
Працював над новими дизайнами посуду, сервізами та окремими предметами для дому, більшість із яких було впроваджено в масове виробництво. Його роботи виставлялись на художніх виставках у різних містах України, зокрема у Києві, Каневі, Хмельницькому, Полонному, а також за кордоном. Деякі з його творінь знаходяться в музеях: Державному музеї Т. Шевченка (Канів), Хмельницькому краєзнавчому та Полонському історичному музеях.[1]
Творчість ред.
Розробляв нові форми сервізів, наборів та окремих побутових виробів, більшість з яких було впроваджено у виробництво. Серед робіт:
- келихи «Квітень» (1980), «Козацький» (1990);
- кухлі «Ранок» (1980), «Джерело», «Курортний» (обидва — 1988), «Грань» (1996);
- чашка з блюдцем «Еллада» (1985);
- чайничок сувенірний «Ювілейний» (1987);
- вази «100 років ПФЗ», до 175-ліття від дня народження Тараса Шевченка (обидві — 1989), «Шевченко-художник» (1990), «Орбіта», «Бутон» (обидві — 1995);
- сувеніри: вазочка «Жовтнева» (1986), булава, рукавички боксерські (обидва — 1992).
- Сервізи
- для чаю «Меридіан» (1973), «Ліра» (1974), «Хвиля» (1975), «Весна» (1977), «Етюд» (1984), «Лель» (1990);
- для кави «Меридіан» (1973), «Хризантема» (1983), «Лілея» (1995); для чаю та кави: «Романс» (1976), «Лужок» (1981);
- Набори
- для сипучих продуктів «Колосок», столовий «Букет» (обидва — 1978);
- для чаю «Олімп» (1980), «Дорожній» (1986);
- для напоїв «Хризантема» (1983);
- для меду «Нектар» (1986);
- для кави «Інтим» (1989);
- для спецій (1991);
- для лікеру (1992), «Кабінетний» (1996).
Брав участь у мистецьких виставках у Києві, Каневі, Хмельницькому, Полонному, Сілістрі.
Окремі вироби художника зберігаються у Канівському музеї Тараса Шевченка, Хмельницькому краєзнавчому та Полонському історичному музеях.
Література ред.
- М. І. Козак. Богач Валерій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ «Сервізи Полонського фарфорового заводу експонувались на виставках в Парижі та Відні», — експертка Людмила Карпінська-Романюк. fakty.ua (укр.). 4 жовтня 2023. Процитовано 26 лютого 2024.