Боброїди
Бобро́їди — село у Львівському районі Львівської області. Колишня назва — Кам'янка-Лісова.
| село Боброїди | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Добросинсько-Магерівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060110070072130 |
| Основні дані | |
| Населення | 547 |
| Площа | 15,89 км² |
| Густота населення | 35,053 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80334[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°09′43″ пн. ш. 23°51′30″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80333, Львівська обл., Жовківський р-н, с.Бишків |
| Карта | |
  Боброїди | |
 Боброїди | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.До 1853 р. Боброїди були одним з присілків села Кам'янки-Волоської (було одним з найбільших в Галичині), далі — присілком села Кам'янка-Лісова[2]. Складається з наступних присілків: Гораєць, Губки, Будзани, Лупії, Борові, Джуси, Скаби, Морози, Перетятки, Кам'янка, Хотії, Грицьки, Луцани, Демчини, Кулявці, Білецькі, Чуюки, Заболотнє, Следзі, Кудрики, Станьчуки, Лозові. Назви присілків, в основному, утворені від прізвищ людей, які їх населяли.
Жителі брали активну участь і в УПА.[3]
За радянської влади
ред.В 1940—1941 рр. село мало окрему Боброїдську сільську раду, яка входила до Магерівського району (існував у 1940–1941 рр. і 1944-1959 рр., припиняв своє функціонування на час нацистської окупації). В 1959 році територію району було передано Рава-Руському району, а сільську раду приєднано до Бишківської сільської ради.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 557 | 100% |
Церква
ред.Парафія в Кам'янці-Лісовій(Боброїдах) заснована близько 1660 року. Місцева церква, дерев'яна з трьома куполами, будувалася від 1666 року по 1701 рік, а може й до 1721 року. Існує переказ, що стояла спочатку церква коло хат «Лозових», там де тепер стоїть хрест. В церкві знаходився портрет засновника, отця Василія Гавриловича Кудроби з 1668 року і оригінальна грамота заснування парафії на пергаменті, королем Михайлом в 1671 році виставлена. Гарний іконостас пензля Демяна Раєвича з 1666 року, відновив разом з церквою Антоній Монастирський з Любичі в 1859 році.[5]
Пам'ятки
ред.В селі є Церква Різдва Пресвятої Богородиці (19 століття).
Відомі уродженці
ред.- Гоцій Василь — керівник Жовківського повітового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Тарас Стадницький — український актор, сценарист, учасник команд КВН «V.I.P.» «Хлопці з Інтернету», «Модель», «Перша сільська збірна», «Набла».
- Попович Ярослава Михайлівна (* 1977) — українська художниця, критикиня мистецтва.
- Закала Володимир "Амбал" Володимирович (1994 - 26.04.2022) - солдат 24-ої ОМБр., загинув в м. Попасна, Сіверськодонецького району, Луганської області. Поховали захисника 07.10.2024 в с. Боброїди.
Примітки
ред.- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
- ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 35, 345. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Спецсообщение прокурора[недоступне посилання]
- ↑ Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. — Жовква: 1998 р., с. 11 — 13. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 21 травня 2019.
Посилання
ред.- Велосипедний маршрут «Іван Гавришкевич — духовний Отець, науковець, краєзнавець».[недоступне посилання з лютого 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |