Бобир Ярослав Олексійович
Ярослав Олексійович Бобир (нар. 29 вересня 1992, Дейманівка — 27 лютого 2022, Херсон) — український військовослужбовець.
| Ярослав Олексійович Бобир | |
|---|---|
 Молодший лейтенант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
29 вересня 1992 Дейманівка, Срібнянський район, Чернігівська область, Україна |
| Смерть |
27 лютого 2022 (29 років) Херсон, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Рід військ |
 Збройні сили |
 | |
Життєпис ред.
Народився 29 вересня 1992 року в селі Дейманівка Срібнянського (тепер Прилуцького) району Чернігівської області.
Проходив військову службу за контрактом на посаді командира танкового взводу танкової роти танкового батальйону військової частини А 1619 м. Гайсин, Вінницька область.
27 лютого 2022 року загинув в Дніпровському районі міста Херсон, смт Антонівка під час ворожого обстрілу позицій військової частини А 1619 отримав уламкове поранення голови.[джерело?] Смерть пов'язана із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та протидії російської агресії. Свідоцтво про смерть І-ЕЛ № 414898 від 27.05.2022 р.
Похований у Херсоні. Перепохований у селі Поділ Прилуцького району.[1]
Нагороди ред.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) — нагороджено 11 квітня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[2]
Примітки ред.
- ↑ Щербина, Наталія (21 січня 2023). Чернігівщина попрощалися з трьома воїнами. ЧЕline (укр.). Процитовано 11 липня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 11 квітня 2022 року № 229/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |