Блакитний вогник
«Блакитний вогник» (рос. Голубой огонёк) — телевізійна музично-розважальна програма, що виходила в ефір на Першій програмі Центрального телебачення Держтелерадіо СРСР від 6 квітня 1962 до 1985 року, від 1997 дотепер — на телеканалі «Росія-1».
| Блакитний вогник | |
|---|---|
| рос. Голубой огонёк | |
.jpg) | |
| Жанр | Музично-розважальна програма |
| Країна |  СРСР Росія |
| Мова | Російська |
| Ориг. мережа | Перша програма ЦТ Росія-1 |
| Ориг. трансляція | 6 квітня 1962 |
| Творча команда | |
| Ведучі/Актори | Ігор Кирилов Валентина Леонтьєва Тетяна Судєц |
| Технічні дані | |
| Українськомовна локалізація | |
Від 1964 року новорічний «Блакитний вогник» став традиційною щорічною новорічною телепередачею спочатку на радянському телебаченні, а потім і на російському. Виходить щорічно в ніч із 31 грудня на 1 січня. Повторюється на Старий Новий рік або раніше.
Історія
ред.Перший випуск телепрограми «Блакитний вогник» вийшов у ефір 6 квітня 1962 року. Спочатку програма мала назву «Телевізійне кафе», а потім її перейменовували послідовно в «На вогник», «На блакитний вогник» (світло від найпоширеніших тоді чорно-білих телевізорів мало блакитний колір) і, нарешті, в «Блакитний вогник». Олексій Полевой був одним з авторів і найперших ведучих[1].
Спочатку «Блакитні вогники» виходили щотижня, а потім лише на свята: 8 березня, 1 травня, на Новий рік. 15 лютого 1966 року вийшов ювілейний 100-й випуск[2]. У 1960-ті роки фільмування проводилися в «Телевізійному театрі» (нині «Палац на Яузі»), а потім в Останкіно. «Вогник» до Нового 1964 року був відзнятий наприкінці 1963 року у двох частинах, двома різними групами: перша, передноворічна (режисер Едуард Абаля) являє собою постановчий фільм-концерт з великою кількістю комбінованих зйомок; другу частину зробив режисер Е. Ситников у більш неформальній, природній атмосфері, немов би «в прямому ефірі».
У випусках «Огонька» брали участь відомі радянські виконавці опери, балету, оперети, цирку, народної та естрадної музики, а також почесні гості — космонавти, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, видатні військові діячі, передовики виробництва та багато інших представників науки та мистецтва.
Від 1986 року, за часів перебудови, новорічні телеконцерти перестали називатися «Блакитними вогниками». У 1987 році в ефір вийшов незвичайний «Блакитний вогник». Зйомки проходили в різних кінцях Москви: в ресторані «Арбат», у музеї-заповіднику «Коломенське», в концертній студії «Останкіно» і в телецентрі «Останкіно». Серед учасників Марина Капуро з переспівом відомого хіта шведської групи АББА «З новим Роком», а також Алла Пугачова і Валерій Леонтьєв, які перебували в Делі з концертами в рамках Фестивалю радянсько-індійської дружби. У фіналі багато відомих солістів спільно виконали пісню «Замыкая круг». Наприкінці 1990-х років телеканал «Росія-1» відродив традицію випуску «Блакитних вогників»: перший випуск відтвореної передачі 1997 року був присвячений 35-річчю першого "Блакитного вогника "(підготовлений спільно з телекомпанією ВИD).
Скандал з телеканалом Інтер
ред.Показ Блакитного вогника в ефірі українського телеканалу Інтер в новорічну ніч 2015 призвів до скандалу, оскільки в ньому брали участь російські діячі культури, що підтримали анексію Криму та агресивну політику Росії щодо України, такі як Йосип Кобзон, Валерія, Олег Газманов і які перед цим потрапили до Чорного списку Міністерства культури України. В одному з епізодів вищеназвані співаки виконали іронічну пісню про санкції проти себе та окупацію України. Серед гостей у студії, які аплодували цій пісні, була українська співачка Ані Лорак. 1 січня секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр інформаційної політики Юрій Стець, а також члени експертної при Держкіно висловилися за те, щоб позбавити Інтер ліцензії Національно ради[3][4][5]. За результатами перевірки 15 січня і 18 лютого телеканал Інтер отримав два попередження від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, але 11 червня нацрада продовжила строк дії ліцензії телеканалу ще на сім років[6].
Автори
ред.Ведучі
ред.- Олексій Полевой
- Людмила Сухомлинська і Юрій Благов (випуск 1962 року присвячений цирку[7])
- Лев Міров
- Марк Новицький
- Тетяна Шмига (ведуча Новорічного Блакитного вогника в 1965—1966 роках)
- Михайло Ножкін
- Ельміра Уразбаєва
- Валентина Леонтьєва
- Анна Шилова
- Анна Шатілова
- Ігор Кириллов
- Алла Пугачова (ведуча новорічного «Блакитного вогника 1977»)
- Ігор Старигін (ведучий новорічного «Блакитного вогника 1977»)
- Валерій Золотухін (ведучий новорічного «Блакитного вогника-1979»)
- Микола Караченцов (ведучий новорічного «Блакитного вогника-1979»)
- Олег Соколовський (1972)
- Тетяна Судець (від 1972 року)
- Ангеліна Вовк
- Кріс Кельмі (ведучий новорічного "Блакитного вогника-1987)
- Юрій Ніколаєв (ведучий новорічного «Блакитного вогника-1987»)
- Олександр Ширвіндт і Михайло Державін (ведучі новорічного «Блакитного вогника-1987»)
- Світлана Моргунова
Примітки
ред.- ↑ Новорічний Блакитний вогник 2012 [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Газета «Програми Центрального телебачення», 1964—№ 6, від 6 лютого [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Інтер» хочуть позбавити ліцензії за «Голубий вогник» з Кобзоном. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ У Держкіно вимагають покарати «Інтер» за «блакитний вогник» з Кобзоном і Валерією. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ «Інтер» хочуть позбавити ліцензії через трансляцію Кобзона та Валерії. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Нацрада подовжила ліцензію «Інтера» ще на 7 років. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Сайт «Ностальгия Pro». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
Посилання
ред.- Червоно-біло-блакитний вогник // ogoniok.com (рос.)
- Концертна програма «Блакитний вогник» за роками // pesnyagoda.nm.ru (рос.)
- Блакитний вогник на порталі Радянського телебачення «СРСР ТВ» (рос.)
|
Це незавершена стаття про телебачення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |