Міжнародний день праці

назва свята

Міжнародний день праці — свято, що відзначається в 143 країнах (зокрема, в Україні) 1 травня або у перший понеділок травня. В Україні 1 травня оголошено вихідним днем.

День праці
День праці
Демонстрація до Дня Праці у Відні (2013)
Офіційна назва International Workers' Day
Інші назви День трудящих, травневе свято
Місце світ
Засновано США США, Чикаго (1.05.1886)
Дата 1 травня
Традиції паради, барбекю, протести
CMNS: Міжнародний день праці у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Святкування Першого травня чи Дня солідарності трудящих у країнах світу:
   День трудящих припадає на 1 травня
   Інше державне свято 1-го травня
   Відсутнє свято 1-го травня, але є День праці іншої дати
   Немає ані свята 1-го травня, ані Дня праці
 
Мітинг соціалістів на Юніон-сквер в Нью-Йорку 1 травня 1912 року

Святкування є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго, які почалися 1 травня 1886 року. Того дня сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Протести тривали й у наступні дні. 4 травня на площі Геймаркет невідомі кинули бомбу в лави поліцейських. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцейських.

  Репортаж про святкування Дня міжнародної солідарності трудящих 1 Травня 1981 року., Радянське телебачення. Держтелерадіофонд Росії, опубліковано 30 квітня 2020 року.
  маніфестація 1 травня 2018 року в місті Монреаль (Канада) (фр. Montréal: Manif du 1er mai 2018 vire au vinaigre)., англ. The 4K Guy - Fire & Police, опубліковано 1 травня 2018 року[1][2].

Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 год. на день), вимога його скорочення стала визначальною.

Страйки 1877 року, в яких брали участь десятки тисяч залізничників і металургів були придушені владою. Проте вже на початку 1880-х років вони розгорнулися з новою силою, при цьому мали здебільшого мирний характер.

1886 року кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня був Чикаго. 1 травня того року до протестів трудівників Чикаго приєдналися робітники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі, Цинциннаті, Пітсбурга, Детройта тощо. Проте демонстрацію зірвали працедавці та представники влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день став апогеєм боротьби за 8-годинний робочий день.

4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет як протест проти поліцейської розправи над мітингарями 3 травня, коли загинули 6 робітників, багатьох поранили. Демонстрація була мирною і вже добігала свого завершення, коли невідомі кинули бомбу в лави поліціянтів. Загинуло 7, постраждали ще до 50 поліцаїв. Поліція почала стріляти, загинули 4 страйкарів. Вона заарештувала анархістів — робітничих лідерів Чикаго. Вісьмох звинуватили у причетності до вибуху й засудили до страти на шибениці. Пізніше трьом із них замінили смертний вирок на 15 років каторги, інших стратили 11 листопада 1887[джерело?].

1888 — з'їзд Американської федерації праці у Сент-Луїсі оголосив 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

14 липня 1889 — на II (Паризькому) конгресі II Інтернаціоналу після доповіді американських делегатів про робітничий рух у США було ухвалене рішення про організацію «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про травневі події 1886 року в Чикаґо).

1890 — Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, в Галичині) — масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшло спокійно, у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло кільканадцять осіб[3].

З середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

У радянських умовах першотравневі демонстрації набули офіціозно-політичного характеру — на відміну від західних країн, де вони перетворилися в карнавальні дійства.

Перше травня в інших країнахРедагувати

1 травня офіційно відзначають як національне свято Австрія, Албанія, Алжир, Аргентина, Вірменія, Аруба, Бангладеш, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Угорщина, Венесуела, В'єтнам, Гватемала, Німеччина, Греція, Гондурас, Гонконг, Домініканська республіка, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Індія, Йорданія, Ірак, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Камерун, Кенія, Киргизстан, Китай, КНДР, Колумбія, Коста-Рика, Кот-д'Івуар, Куба, Латвія, Ліван, Литва, Люксембург, Маврикій, Малайзія, Мальта, Марокко, Мексика, Молдова, М'янма, Непал, Нігерія, Норвегія, Пакистан, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Республіка Гаїті, Республіка Кіпр, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Сальвадор, Північна Македонія, Сербія, Сінгапур, Сирія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туреччина, Україна, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чилі, Чорногорія, Чехія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Естонія, ПАР.

ФінляндіяРедагувати

1 травня — День Праці в багатьох країнах, у тому числі і у Фінляндії. Однак для фінів це і шанс відзначити прихід весни, крім того, з цією датою пов'язані численні веселі студентські традиції. Насправді, майже кожен приймає участь у дії — Першотравень і вечір напередодні являють собою найбільшу вечірку року. Люди скидають пил зі своїх білих кашкетів випускників гімназії, і учасники вечірки різного віку збираються в парках на пікнік[4].

Першотравень, традиційне свято студентів і робітників, — це зустріч довгоочікуваної весни. Святкування починається ще напередодні Першого травня о шостій годині вечора, коли студенти миють статую німфи Хавіс Амандана на Ринковій площі Гельсінкі і надягають на неї головний убір абітурієнтів — прикрашений значком ліри білий кашкет з чорним козирком. Студенти одягаються в комбінезони, за кольором яких видно, хто на якому факультеті навчається. Незалежно від погоди день Першого травня зазвичай проводять на пікніку з друзями. Політичні партії організують першотравневі марші, в яких, проте, з кожним роком стає все менше учасників.

Характерними елементами першотравневого столу є «Сіма» — напій, приготований з лимона, темного цукру, дріжджів і води, а також печиво-хмиз[5].

УкраїнаРедагувати

В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові — 1890 року[3][6]. На схід від Збруча це вперше сталося 1900 року. День Праці також був державним святом і неробочим днем в Українській Народній Республіці. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці»[7].

КазахстанРедагувати

1995 року Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про призначення 1 травня — днем єдності народу Казахстану.[8][9], скасувавши таким чином свято «День праці», яке відзначалось до того щорічно 1 травня.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. У Монреалі під час першотравневої акції поліція побилась з комуністами [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.], 4 травня 2018 року.
  2. Розгін поліцією першотравневого маршу антикапіталістів у Монреалі. ВIДЕО, 5 травня 2018 року.
  3. а б Ігор Мельник. Львів почав «першотравнити» разом з усім світом // Zbruch, 1.05.2015. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015. 
  4. Финляндия в цветах первомайского карнавала. Это Финляндия (ru-RU). 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  5. Весенние и летние праздники Финляндии. Это Финляндия (ru-RU). 16 червня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  6. Богдан Тихолоз, Наталія Тихолоз. Франко і Первомай. До 130-річчя першої маївки на українських землях [Архівовано 4 травня 2020 у Wayback Machine.] // Історична правда, 1 травня 2020
  7. Андрій Парубій: Нинішнього пленарного тижня Парламент ухвалив багато прогресивних законів і визначив 25 грудня вихідним днем. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  8. А 1 травня — день єдності народів Казахстану (каз.). www.almaly.almaty.kz. 1 травня 2012.
  9. Руслан Габбасов Сьогодні — день єдності народу Казахстану [Архівовано 2 червня 2012 у Wayback Machine.] (каз.). НК «Казінформ». www.inform.kz (1 травня 2012). 1 травня 2012.

ПосиланняРедагувати


ЛітератураРедагувати