Відкрити головне меню

Би́хов, або Бихів (біл. Быхаў пол. Bychów)— місто, центр Биховського району Могильовської області Білорусі.

місто Бихов
Coat of Arms of Bychaŭ, Belarus.svg Flag of Bychaŭ, Belarus.svg
Герб Бихова Прапор Бихова
Bykhaw castle (cropped).jpg
Основні дані
53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. / 53.52611; 30.23583Координати: 53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. / 53.52611; 30.23583
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Перша згадка 14 століття
Населення 16,7 тис. ж. (2006)
Транслітерація назви Bychaŭ
Поштовий індекс 213352 і 213353
Телефонний код +375-2231
Висота 155 м[1] м.н.р.м.
Водойма Дніпро
Місцева влада
Веб-сторінка bykhov.gov.by
Бихов. Карта розташування: Білорусь
Бихов
Бихов
Бихов. Карта розташування: Могильовська область
Бихов
Бихов
Бихов (Могильовська область)

CMNS: Бихов на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Бихов колись знала вся Європа. Саме тут знаходилася одна з найкращих ливарень («людвісарень») XVI—XVIII століть, де майстри найвищої кваліфікації виготовляли гармати, ядра, кулі та багато іншого, без чого в середні століття в Європі жити було просто неможливо. При ливарній гарматний майстерні перебувала і знаменита Бихівська збройова школа.[2]

Бихов (районний центр області, місто на правому березі Дніпра). Відомий як Старий Бихов за документами з XIV ст. Був поселенням литовського князя Свидригайла (XV ст.), магнатів Ходкевичів (XVI ст.), Сапегів (XVII — початок XIX ст.).

В 1590, 1594 в районі Бихова відбувались антифеодальні повстання, в яких білоруські селяни разом з українськими селянами і козаками виступали проти польсько-шляхетського гніту. Саме тому наприкінці XVI — початку XVII ст. гетьман Великого князівства Литовського Ходкевич, а потім Сапега перетворюють Бихов в потужну фортецю — одну з найкращих на території Білорусі. Земляні вали, рови, бастіони півкільцем замкнули територію міста, східна сторона якого виходила до обривів Дніпра. Центром поселення став замок: він розташовувався в головному місці плану, над Дніпром, перед ним простягалася велика площа, по обидва боки якої були розбиті на регулярних засадах житлові квартали. Площа розділяла територію міста на дві частини і була плацу для навчання солдатів гарнізону фортеці. Через площу з півночі на південь пролягла головна вулиця, яка замикається Могилевськими та Рогачевскими в'їздними воротами-брамами.

 
Мапа бихівської фортеці у XVII ст.

Під час визвольної війни 1648—1654 штурмували українські і білоруські повстанці, деякий час тут знаходилися в облозі війська Филона Гаркуші (1648 р.), під час московсько-польської війни 1654—1667 роках — Іван Золотаренко (1655 р.).

В Північну війну 1700—1721 роках московська армія захопила місто, що обороняв Сапега, союзник шведів.

У 1772 році Бихов приєднаний до Росії.

У XVII—XVIII ст. в місті було лише дві монументальних кам'яних споруди: замок феодала і синагога, всі інші споруди, в тому числі культові, були дерев'яними. Тому не випадково в умовах частих облог та пожеж вони загинули. Збереглися, щоправда, зі значними втратами, тільки замок і синагога. Існуюча православна церква знаходиться віддалік від старих пам'ятників архітектури і не пов'язана з ними архітектурно-планувальної композицією, що пояснюється пізнішим часом її будівництва (XIX ст.).

ЕкономікаРедагувати

ТранспортРедагувати

Діють пароплавна пристань на Дніпрі, залізнична станція.

ПідприємстваРедагувати

  • Овочоконсервний завод
  • в районі Бихова торфорозробки, лісопильні, деревообробні та ін. підприємства.

Відомі людиРедагувати

Бихівські полковникиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. GeoNames — 2005.
  2. Бихов Архівовано 13 December 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бихов