Вікіпедія

Бітюкова Ольга Борисівна

(Перенаправлено з Битюкова Ольга Борисівна)

Ольга Борисівна Бітюкова (рос. Ольга Борисовна Битюкова; нар. 21 березня 1958, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська російська актриса театру та кіно.

Ольга Бітюкова
рос. Ольга Битюкова
Ім'я при народженніОльга Борисівна Бітюкова
Народилася21 березня 1958(1958-03-21)[1] (66 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
Роки діяльності1973 — тепер. час
IMDbnm0084597

Життєпис

ред.

Ольга Бітюкова народилася в родині відомого радянського кіноактора Бориса Бітюкова та актриси Юліани Бугайової. Молодша сестра Ольги — Людмила.

Перша роль у кіно — Варвара Кутейщикова у фільмі «Москва — Кассіопея» (1973) режисера Річарда Вікторова. Після закінчення школи зробила спробу вступити до ВДІКУ, а після невдачі — до Інституту культури. Мрії про акторську кар'єру довелося на час залишити. Попрацювавши в Ленінській бібліотеці, Ольга отримала запрошення на роль. Потім вона працювала в кіно і паралельно вивчилася на конструктора одягу, закінчивши Московський технологічний інститут легкої промисловості, а потім й ГІТІС (майстерня Леоніда Топчієва). У важкі часи розвалу вітчизняного кінематографа працювала дилером в однієї з відомих компаній. Наприкінці 1990-х років повернулася до акторської професії.[2][3]

Особисте життя

ред.

Чоловік — Володимир, столяр-червонодеревець, будівельник;

син — Федір (нар 1987), мотомеханик.

Творчість

ред.

Фільмографія

ред.
  1. 1973 — Москва — Кассіопея — Варя Кутейщикова (озвучила Ольга Громова)
  2. 1974 — Підлітки у Всесвіті — Варя Кутейщикова
  3. 1977 — Свідоцтво про бідність — Алла Макєєва, дочка контрабандиста
  4. 1978 — Спокуса — Маргарита
  5. 1978 — Останній шанс — Брикіна, учениця ПТУ
  6. 1979 — Іподром — Наташа
  7. 1980 — Канікули Кроша — Віра
  8. 1980 — Ранковий обхід — Морозова, пацієнтка Нечаєва
  9. 1982 — Срібне ревю — Алабіна, актриса
  10. 1983 — Люблю. Чекаю. Олена — Ольга
  11. 1983 — Летаргія — дівчина на вечорі у Дадашева
  12. 1984 — Через усі роки — Васса Дружиніна
  13. 1984 — Вантаж без маркування — Юля
  14. 1984 — Пора сідлати коней —
  15. 1984 — Щаслива, Женька!
  16. 1985 — Груба посадка
  17. 1985 — Зимовий вечір у Гаграх — працівниця телебачення
  18. 1985 — Не ходіть, дівки, заміж — кореспондентка
  19. 1986 — Мій улюблений клоун — Леся Баттербардт, дружина Синіцина
  20. 1986 — Срібляста нитка — Світлана Гончарова
  21. 1986 — За покликом серця — Тамара Зернова, старший лейтенант протитанкової артилерії
  22. 1987 — Топінамбури
  23. 1988 — Убити дракона
  24. 1989 — Гори димлять — Ольга
  25. 1992 — Фатальні діаманти — епізодична роль
  26. 1997 — Вчителька перша моя, або парубочий по-російські
  27. 1999 — Будемо знайомі! — Вікторія Миколаївна, декан факультету журналістики
  28. 2003 — Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку — 1 (серія «Дантисти теж плачуть») — Людмила Конь
  29. 2003 — Пригоди мага (3-я серія) — Алевтина, дружина Сохадзе
  30. 2003 — Смерть піонерки
  31. 2004 — Ангел пролетів — Альона, московська подруга Дмитра
  32. 2005 — Авантюристка — Юлія Миколаївна, мати Тетяни
  33. 2004—2013 — Кулагін та партнери
  34. 2007 — Затемнення — мати Олі
  35. 2007 — УГРО. Прості хлопці — Зінаїда Тимофіївна Верстакова
  36. 2008 — Дві долі 3: Нове життя — Нонна Михайлівна Колеснікова, дружина губернатора.
  37. 2011 — Терміново в номер — 3


Ролі в театрі

ред.
  • 2007 — Винуватець торжества — Віра Михайлівна, господиня квартири (реж. — н.а. РФ Валерій Нікітенко) (Продюсерський центр «Про. Ко. Медіа», Санкт-Петербурзький Антрепризний Театр Комедій)

Дискографія

ред.
  • 2010 — аудіокнига «Дари немовляти Христа» (The Gifts of the Child Christ and Other Tales (1882) Джорджа МакДональда, переклад Світлани Ліхачової, читає Ольга Бітюкова)[4]
  • 2011 — аудіокнига «Паперові Маки» (автор Маріанна Вєхова. Паперові маки. Повість про дитинство, читає Ольга Бітюкова)[5]

Примітки

ред.
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ОЛЬГА ЖУРАВЛЬОВА — (ПРО ЧЕРВОНУ КОФФТОЧКУ))))))))))))))))))) [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті, Jan. 23rd, 2008
  3. ↑ Зірка «Москви — Кассіопеї» про своєї загибелі дізналася в Інтернеті[недоступне посилання з травня 2019], Теленеделя — Ростов-на-Дону
  4. ↑ Дари немовляти Христа [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.], Переказ. Ру: православ'я і благодійність
  5. ↑ Паперові Маки [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.], Переказ. Ру: православ'я і благодійність

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бітюкова_Ольга_Борисівна&oldid=37393036