Биткін Анатолій Максимович

Анатолій Максимович Биткін (рос. Анатолий Максимович Быткин; нар. 13 лютого 1949, Інгулець, Широківський район, Дніпропетровська область, УРСРпом. 15 вересня 2009, Самара, Росія) — радянський український футболіст та російський тренер, півзахисник та захисник. Виступав за куйбишевські «Крила Рад» та криворізький «Кривбас».

Ф
Анатолій Биткін
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Максимович Биткін
Народження 13 лютого 1949(1949-02-13)
  Інгулець, Широківський район,
Дніпропетровська область, УРСР
Смерть 15 вересня 2009(2009-09-15) (60 років)
  Самара, Росія
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник, захисник
Юнацькі клуби
1968—1969 СРСР «Рудник ім. К.Лібкнехта» (КР)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969—1971 СРСР «Спартак» (ЙО) 38 (9)
1972—1974 СРСР «Кривбас» 85 (8)
1974 СРСР «Авангард» (Св) ? (3)
1975—1977 СРСР «Кривбас» 105 (0)
1978—1979 СРСР «Крила Рад» (С) 41 (6)
1982—1984 СРСР «Крила Рад» (С) 96 (14)
1985 СРСР «Торпедо» (Т) 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

ред.

Народився в місті Інгулець, (Широківський район, Дніпропетровська область). Вихованець криворізького клубу «Рудник ім. К.Лібкнехта», перший тренер — Євген Миколайович Морозов[1]. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1967 року в змаганнях КФК, де виступав за дніпропетровський ЗКЛ. У 1969 році прийняв запрошення від представника Класу «Б» «Спартак» (Йошкар-Ола). У команді провів три сезони. Потім повернувся в Україну, де грав за «Кривбас». У 1975 та 1976 роках під керівництвом Олександра Гулевського двічі вигравав чемпіонат УРСР (1975, 1976)[1].

Восени 1977 року Олександр Гулевський очолив «Крила Рад» та запросив Анатолія до Самари[1]. У новій команді дебютував одразу ж в стартовому складі, 9 квітня 1978 року в Ашгабаті проти «Колхозчі»[1]. Дебютним голом за самарський колектив відзначився 2 червня 1978 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку проти одеського СКА[1]. Потім два роки перебував поза футболом. Повернувся до складу «Крил Рад» 26 травня 1982 року у виїзному поєдинку проти дзержинського «Хіміка» (0:0). Наступного року виграв з самарцями чемпіонат РРФСР, а в 1984 році допоміг команді вийти до Першої ліги радянського чемпіонату[1]. Востаннє футболку «Крил Рад» 35-річний Анатолій одягав 4 листопада 1984 року на стадіоні «Металург», в поєдинку проти цілиноградського «Цілинника»[1]. Загалом же з 1978 по 1984 рік (з перервою) у складі самарського клубу зіграв 130 матчів у чемпіонатах СРСР, в яких відзначився 20-а голами.

У 1985 році перейшов до тольяттінського «Торпедо», яке тренував Микола Волков[1]. Однак у складі команди майже не грав, а по завершенні сезону вирішив закінчити кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

ред.

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 1996 по 2000 рік працював начальником самарських «Крил Рад». У 2001 році допомагав тренувати тольяттінську «Ладу».

У 2007-2009 роках працював керівником цвинтаря «Рубіжне»[2].

Паралельно з тренерською роботою грав у футбол у ветеранських змаганнях[3].

Помер 15 вересня 2009 року[3] в Самарі. З того ж року в місті проходить щорічний футбольний турнір пам'яті Анатолія Биткіна[3].

Досягнення

ред.
«Кривбас»
«Крила Рад»
  •   Чемпіонат РРФСР
    •   Чемпіон (1): 1983

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Юбилей любимца зрителей [Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Интервью: «Футбол не стал другим, это жизнь стала другая» [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в Памяти Анатолия Быткина. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

Посилання

ред.