Бистриця (Мукачівський район)

село Бистриця, Чинадіївська територіальна громада, Мукачівський район, Закарпатська область

Би́стриця (Ряпідь, Repede) — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

село Бистриця
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада Чинадіївська селищна громада
Основні дані
Засноване 1278
Населення 1086
Площа 0,827 км²
Густота населення 1313,18 осіб/км²
Поштовий індекс 89645
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°28′09″ пн. ш. 22°49′59″ сх. д. / 48.46917° пн. ш. 22.83306° сх. д. / 48.46917; 22.83306Координати: 48°28′09″ пн. ш. 22°49′59″ сх. д. / 48.46917° пн. ш. 22.83306° сх. д. / 48.46917; 22.83306
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Водойми річка Дубровиця
Місцева влада
Адреса ради 89645, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Бистриця, вул. Шевченка, 39
Карта
Бистриця. Карта розташування: Україна
Бистриця
Бистриця
Бистриця. Карта розташування: Закарпатська область
Бистриця
Бистриця
Мапа
Мапа

Географія ред.

Селом протікає річка Дубровиця, ліва притока Латориці.

Історія ред.

Перша згадка 1278 рік.

Згадки: 1387: Repede, 1543: Repede, 1546: Reped, 1548: Repede, 1554: Repede, 1564: Repede, 1570: Repede, 1630: Repede, 1773: Repede, Rapid, 1808: Repede, Rapid, Rapity, 1851: Repede, 1877: Repede, Rjaped, Rjapigy, 1913: Repede, 1925: Rjapidj, Rjapity, 1930: Rjapid’, 1944: Repede, Ряпидъ, 1983: Бистриця, Бистрица.

Поруч виявлено скарби виробів доби пізньої бронзи (II тисячоліття до II. е.).

Поруч із селом знаходилися залізоплавильні печі.

У селі в радянський час працював соковий завод.

Храм ред.

Храм св. Миколи Чудотворця. 1907.

Вперше про церкву йдеться в 1692 р. — її перевезли у село Вільховиця. Згадка про другу дерев'яну церкву св. Миколи з двома дзвонами належить до 1733 р.

У 1765 р. до Бистрицької парохії належали села Буковинка, Вільховиця і Дубровиця. У 1797 р. згадують нову дерев'яну церкву. Після зведення кам'яної церкви дерев'яну було перенесено в сусідню Вільховицю.

Згідно з датою над входом, церкву будували з 1903 р. до 1907 р., хоча в архівних матеріалах зазначено 1903—1904 роки. Головну роль відіграв куратор Матвій Коструб. Інтер'єр храму близько 1930 р. було оздоблено непоганими розписами, але вони вже перемальовані. Щезли під новою фарбою й імена замовників деяких композицій. Зовнішній ремонт зроблено в 1985 р. Коло церкви стоїть двоярусна дерев'яна каркасна дзвіниця з чотирма дзвонами та дерев'яний хрест на бетонній основі з 1929 р.

У селі є мурована каплиця, яку було збудовано ще до спорудження церкви стараннями та коштом священика Михайла Поповича, який разом з дружиною похований поряд. Коло східного фасаду — поховання ще двох священиків. За усними переказами, каплицю збудовано в 1890 p., і ця дата є досить переконливою, хоч шематизм подає 1903—1904 роки. Всередині стіни та склепіння було розмальовано.

З приходом радянської влади каплицю перетворили на лабораторію соковинного заводу. Тепер споруду відновлено греко-католицькою громадою села. З квітня до вересня 1997 р. Василь Танинець та його син Василь провели ремонт каплиці. Живопис оновила Тетяна Петричко з Чинадієва. Ініціювала всю цю роботу невтомна Маргарита Михайлівна Соскида.

Урочисте відкриття каплиці й освячення о. Василем Бабинцем хреста перед каплицею відбулося 28 вересня 1997 p..

До цінних мистецьких пам'яток належить кам'яний різьблений хрест на старому цвинтарі при в'їзді в село, зроблений Т. Новаком у 1890 р.

Присілки ред.

Дубровиця

Дубровиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бистриця

Згадки 1549: Dobrovycha, 1550: Dobravÿtza, 1570: Dubrouicza nova pagus, 1630: Dobrowicza, 1645: Nagy Dobrowicza, 1773: Dubrowicza, 1808: Dubravicza, Dubrovicza, 1851: Dubravicza, 1877: Dubróvica, 1882: Dubrovica, 1930: Dubravice, 1944: Dubrovica, Дубровица.

У 1765р. до Бистрицької парохії належали села Буковинка, Вільховиця і Дубровиця


Жупетник

Жупетник - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бистриця

Згадки:  1607: Zuppetnik

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1153 особи, з яких 544 чоловіки та 609 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1081 особа.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,38 %
німецька 0,28 %

Туристичні місця ред.

- скарби виробів доби пізньої бронзи (II тисячоліття до II. е.).

- Поруч із селом знаходилися давні залізоплавильні печі.

- Храм св. Миколи Чудотворця. 1907

- каплиця 1890 p

- кам'яний різьблений хрест на старому цвинтарі при в'їзді в село, зроблений Т. Новаком у 1890 р.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.