Відкрити головне меню

Бески́д Антон Григорович (нар. 20 грудня 1855, с. Ганігівка, Сабінов — пом. 16 червня 1933, Пряшів) — правник, політичний діяч Закарпатської України. Доктор права. Дотримувався чехословацької та москвофільської орієнтації. Заперечував приналежність закарпатських русинів до української нації. Губернатор Підкарпатської Русі (1923—1933).

Антон Григорович Бески́д
Антон Григорович Бески́д
Прапор
Губернатор Підкарпатської Русі
14.11.1923 — 16.06.1933
Попередник: Григорій Жаткович, Петро Еренфельд
Спадкоємець: Антонін Розсипал, в.о.
 
Народження: 20 грудня 1855(1855-12-20)
с. Ганігівка, Сабінов, Австрійська імперія
Смерть: 16 червня 1933(1933-06-16) (77 років)
Пряшів, Чехословацька республіка
Батько: Григорій Бескид

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Ганігівка Шаришського комітату (нині — Східна Словаччина). Закінчив Ужгородську гімназію і Будапештський університет[1]. Займався адвокатською практикою в Будапешті (1883—1885), Кежмарку (1885—1906) і Пряшеві (1906—1910, обидва в Словаччині), де водночас був і юрисконсультом Пряшівської греко-католицької єпархії. Протягом 1910—1918 — депутат угорського парламенту від Народної партії, представляв Любовнянський повіт. 1920 виступив одним із засновників Руського народного банку (Русскій народний банк). Від 1923 року і до смерті у 1933 році займав посаду губернатора Підкарпатської Русі.

Політична діяльністьРедагувати

У листопаді 1918 очолив Пряшівську народну раду і одним із перших почав відстоювати думку про входження Закарпатської України до складу Чехословацької республіки. Бескид — один із авторів меморандуму до празького уряду й Паризької мирної конференції 1919—1920, в якому вимагалося приєднати до Чехословацької республіки Лемківщину. Від січня 1919 — делегат Паризької мирної конференції від Закарпаття. У травні 1919 очолив Центральну руську народну раду (ЦРНР), яка виникла в результаті об'єднання Старо-Любовнянсько-Пряшівської, Ужгородської, Свалявської, Сигетської і Хустської народних рад. Очолювана Бескидом ЦРНР прийняла рішення про добровільне входження Закарпаття до складу ЧСР. Після розколу в ЦРНР Антон Бескид у жовтні 1919 очолив москвофільську фракцію.

Політичні поглядиРедагувати

Заперечував приналежність закарпатських русинів до українського народу. Протестував проти вимог делегації Української Народної Республіки на Паризькій мирній конференції вивести чехословацькі війська із Закарпаття, мотивуючи це тим, що русини є частиною російського народу і не мають нічого спільного з українським політичним рухом. Бескид постійно підтримував «Общество ім. Духновича» і був причетний до спроби зірвати установчі збори товариства «Просвіта» в Ужгороді 29 квітня 1920, на яких мала виникнути ця культурно-освітня організація.

ЛітератураРедагувати

  • Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). Ужгород, 1994.
  • Шандор В. Спомини, т. 1. Ужгород, 1996.
  • Павленко Г. В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Ужгород, 1997.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати