Бесєдовський Григорій Зіновійович

Григорій Зіновійович Бесєдовський (Бесідовський Гірш Зелікович, нар. 1896, Полтава, Російська імперія — 19??, Франція), український дипломат, розвідник.

Бесєдовський Григорій Зіновійович
Бесідовський Гірш Зелікович
Народився	1896(1896) Полтава, Російська імперія
Помер	невідомо Франція
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	Дипломат
Alma mater	Комерційне училище
Знання мов	французька і російська

Біографія

Народився в 1896 році в Полтаві.

Закінчив Комерційне училище (1912), Електротехнічний, аграрний інститут у Франції, Ново-Олександрійський сільськогосподарський технікум (1918).

З 1919 — член колегії Полтавського губліскому.

З 1919 по 1920 — член Полтавського губернського комітету Партії лівих соціалістів-революціонерів.

З 1920 — голова Полтавського губліскому.

З 1920 — голова Полтавського губернського відділу Спілки деревообробників.

З 1921 по 01.1922 — голова Полтавської губернської Ради Народного Господарства (РНГ).

З 12.1921 по 01.1922 — член Полтавського губернського комітету Компартії України.

З 1921 — працював в наркоматі закордонних справ України.

З 1921 — консул України в Австрії.

З 1922 по 16.07.1923 — повноважний представник України в Австрії.

З 11.1922 по 16.07.1923 — 1-й секретар представництва УРСР в Польщі.

З 1923 по 1925 — працював в радянському представництві в Польщі.

З 1925 по 1926 — член Правління Американської торговельної організації «Амторг» в Нью-Йорці.

У 1926 — неофіційний (унаслідок відсутності дипломатичних відносин) дипломатичний представник у США.

З 1926 по 1927 — радник радянського представництва в Японії.

З 1927 по 1929 — радник радянського представництва у Франції.

03.10.1929 — будучи тимчасовим повіреним у справах (за відсутності посла В.Довгалевського), під загрозою арешту й примусового вивезення до СРСР утік з посольства, звернувся до французької поліції, за допомогою якої звільнив дружину та сина, яких утримували як заручників. Отримав політичний притулок у Франції.

З 1929 по 1932 — головний редактор газети «Боротьба». Демонстративно розірвав з більшовицьким режимом, дав численні інтерв'ю та опублікував у паризьких часописах серію викривальних статей про залаштункові подробиці внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, у тому числі в «українському питанні».

З 1932 по 1941 — співробітничав з газетами «Відродження» та «Останні новини».

З 1941 по 1945 — учасник французького руху опору. Був заарештований й утримувався в таборі для інтернованих.

У повоєнний час займався переважно літературною працею. За деякими даними — таємний агент, якого радянські спецслужби використовували для постачання на Захід дезінформації про ситуацію в СРСР.

Джерела та література

• Рубльов О. С. Бесідовський Гірш Зелікович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 243. — ISBN 966-00-0734-5.
• Ковалевський М. При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії. Інсбрук, 1960;
• Brook-Shepherd G. The Storm Petrels. London, 1977;
• Брук-Шеперд Г. Судьба советских перебежчиков. «Иностранная литература», 1990, № 6.

Література

• Автобіографічна книга «На шляху до Термидора» (1931)
• Pamiętniki dyplomaty sowieckiego. Poznań, 1929;
• На путях к Термидору. Париж, 1930. Те саме. М., 1997.

Посилання

• Бесідовський (Бесєдовський) Гірш Зелікович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.31-32
• Довідник з історії Компартії і Радянського Союзу [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Історія Полтави [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Інститут історії України НАН України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Попередник:	Посли України в Австрії 1922 - 1923	Наступник:
Коцюбинський Юрій Михайлович		Костенко Юрій Васильович

Попередник:	Посли України в Польщі 1922 - 1923	Наступник:
Шумський Олександр Якович		Старак Теодозій Васильович